UA / RU
Підтримати ZN.ua

Фігуранту "справи Хізб ут-Тахрір" Гафарову проведуть медогляд — Денісова

Однак дата та місце поки невідомі.

Фігурант другої сімферопольської "справи Хізб ут-Тахрір" Джеміль Гафаров та його адвокат отримали "Направлення на медичний огляд підозрюваного чи обвинуваченого, відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою" повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Направлення, датоване 23 січня 2020 року, Гафарову надали під час засідання суду щодо апеляції на розгляд адмінпозову адвоката кримчанина.

"У разі здійснення кваліфікованого та належного медичного огляду Джеміля Гафарова, можуть з'явитися підстави для зміни йому запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою", - зазначила Денісова.

За її словами, поки невідомо, де проводитимуть медогляд. Однак, згідно з російським законодавством, Гафарову та його адвокату повинні повідомити про місце та дату огляду протягом трьох днів.

"Сподіваюсь, що за результатами огляду громадянин України, який незаконно утримується в пенітенціарній установі на території тимчасово окупованого Криму, все ж таки буде звільнений з під варти. Зі свого боку зроблю все, щоб Джеміль Гафаров повернувся додому", - додала Денісова.

У грудні у Джеміля Гафарова критично погіршився стан здоров'я. За словами Денісової, Джафаров жалівся на загострення хвороби нирок, проблему з кишківником, серцем та вухом. Крім того, українського політв'язня протягом трьох тижнів турбував постійний кашель.

Джеміль Гафаров один з кримських татар, яких затримали під час масових обшуків і арештів в окупованому Сімферополі 27 березня. Росія звинувачує їх у "тероризмі" і "екстремізмі" за активну проукраїнську і громадянську позицію.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 активістів. При цьому місцеперебування Едема Яячікова невідоме – після обшуків й затримань він зник безвісти.

Від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".

Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 18 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову резолюцію захисту прав людини в анексованому Росією Криму.

Вона стала четвертою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні кілька років. Окрім іншого, в документі засуджуються масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність". Росію також закликали припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за вираження думок. При цьому РФ не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.