Із перших місяців повномасштабного вторгнення РФ в Україну стало актуальним питання "зеленого відновлення України". Кандидатка фізико-математичних наук, яка з 2013 року представляє Україну в Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату при ООН Світлана Краковська у статті "Кліматично стійкий розвиток — що це й чи на часі в Україні?" наголошує, що нашу країну необхідно не "відбудовувати як було", а по-новому й краще.
За її словами, з одного боку, зруйнована російськими військами інфраструктура теплової генерації створює проблему із забезпеченням електричною та тепловою енергією, особливо в осінньо-зимовий період. Водночас, з іншого — українські ТЕС були застарілими, а більшість із них працювали на вугіллі, що посилювало зміну клімату, знижувало якість повітря та ставило Україну в один ряд із такими країнами, як Росія. Науковиця вказує, що це зовсім не відповідає цілям Європейського Союзу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та прагненню українців вступити до Євросоюзу.
Авторка наводить дані публікації The New York Times, де вказано, що після аналізу майже 111 тисяч супутникових знімків сотень населених пунктів України до та після початку повномасштабної війни виявлено понад 210 тисяч зруйнованих будівель до грудня 2023 року.
Краковська зазначає, що, на жаль, росіяни у цьому році зруйнували ще більше будинків та стерли на порох українські міста.
"Більшість із них — усе ще в зоні активних бойових дій, де про відбудову не може бути й мови до нашої Перемоги та закінчення війни. Але Україна живе далі та потребує нового житла й, можливо, нових поселень для вимушених внутрішньо переміщених осіб зокрема. Тому в України з’явився шанс стати передовим майданчиком для всього світу з тестування нових технологій та інновацій саме в будівельній та інших суміжних сферах, зокрема розподіленій генерації та акумуляції електроенергії, а зрештою й циркулярній економіці", - заявляє кандидатка фізико-математичних наук.
Науковиця підкреслює, що необхідна відповідна освіта для інженерів, будівельників та архітекторів, які мають розуміти, що потрібно проєктувати та будувати будинки з урахуванням кліматичної нейтральності. Окрім цього, вона також вважає, що весь простір навколо будинків має знижувати ризики екстремальних погодних явищ та послаблювати вплив на кліматичну систему через зменшення чи поглинання викидів.
Авторка наводить приклад певних стандартів, які вже розроблені: у мешканців будинку має бути доступ до парків чи скверів не більш як за п’ять хвилин ходьби від дому, а також розвинена "блакитна інфраструктура". Мова йде про струмки, канали, озера, річки, або хоча б розпилювачі води в спекотні дні та полив зелених насаджень.
"На жаль, каталізатором зеленої трансформації в Україні є війна. Та ми маємо не втратити шанс відновити країну кращою, ніж була", - додає Краковська.