Автори дослідження "Неналежне поводження в діяльності Нацполіції України: виявлення, поширеність, причини" переконані, що треба посилити відповідальність за катування, щонайменше, до п'яти років позбавлення волі, при цьому розмежувати "катування" та "перевищення влади".
Про це у своїй статті для DT.UA пише Тетяна Курманова. На її думку, необхідно також змінювати судову практику.
"Важливо, щоб суди активно реагували. Як тільки суддя отримує інформацію, що доказ отримано під тортурами, він повинен вилучати його з процесу і звільняти підозрюваного. Тоді відпаде бажання застосовувати тортури і у правоохоронців: навіщо витрачати стільки часу, катувати підозрюваного, якщо суддя його потім відпустить, а до кримінальної відповідальності притягнуть самого правоохоронця?" - вважає виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.
А правоохоронці як альтернативу катуванням можуть застосовувати, наприклад, так зване процесуальне інтерв'ю, коли метою є не визнання, а збір точних даних. При цьому зміна підходів до розслідування повинна відбуватися на всіх етапах слідства.
Розслідування тортур повинно бути одним з основних напрямів Державного бюро розслідувань, МОЗ має розробити єдиний медичний стандарт фіксації ознак катувань, вважають дослідники.
Детальніше про тортури в поліції читайте в матеріалі Тетяни Курманової "Невидимий ховрах: чому катування в поліції стали нормою" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".