Щоб осягнути глибину проблеми, недостатньо тестувати лише тих, хто контактував із хворим, і тих, хто прибув з-за кордону. Про це Ігор Іванов пише у своєму матеріалі для ZN.ua.
Експерт стверджує, що перелік осіб, що підлягають тестуванню, має бути суттєво розширеним за рахунок:
- заохочення до тестування осіб зі схожими симптомами;
- тестування всіх охочих, як це зроблено у Південній Кореї;
- тестування осіб, які у зв'язку з родом діяльності змушені під час карантину взаємодіяти з великою кількістю людей (лікарі, продавці тощо);
- тестування інших груп і кластерів населення, ймовірність знайти інфікованих у яких вища, ніж загалом по країні.
В якості прикладу фахівець наводить Південну Корею, де налагодили мобільні лабораторії, кількість яких нарощується.
"З їх допомогою тест може пройти кожен охочий, не залишаючи власного авто. І дійсно, хоча локдаун у Південній Кореї не запроваджений і не зупинений громадський транспорт, загальна кількість зареєстрованих хворих у цій країні демонструє стійку низхідну динаміку", - пише Іванов.
За даними сайту worldometers.info, країни, що переломили перебіг поширення епідемії, активно тестували населення. Глибину проникнення тестування можна оцінювати за двома критеріями: за кількістю тестів на душу населення (див. рис. 1) і часткою позитивних тестів (див. рис. 2). Фахівець пояснює, що низьке значення цієї частки, як правило, означає більшу глибину проникнення. Причому деякі країни, такі як Південна Корея та Ісландія, досягли стійкого зниження кількості хворих без запровадження локдауну.
Хоча подана на рис. 1 і 2 відносна зміна кількості нових інфікованих за два розглянуті тижні показує короткострокові тенденції у чисельності нових хворих, відносний приріст за тиждень 9–15 квітня всього числа інфікованих говорить про довгострокову динаміку.
"Рівень 15% приблизно відповідає ситуації, коли пік захворюваності в цілому залишається позаду. Країни, в яких за тиждень 9–15 квітня кількість усіх зафіксованих випадків інфікування зросло менш як на 15%, позначені зеленими маркерами. У цих країнах зменшення тижневої кількості нових випадків захворювання спостерігається, як правило, вже відносно довго", - пояснює Іванов.
На його думку, покриття тестуванням майже всіх нових інфікованих і впровадження жорсткого карантину до підтверджених випадків є комплексним завданням не лише для медичної системи України, а й для всього суспільства, що має підтримати такі заходи.
Іншим перспективним у критичній ситуації, але суперечливим з погляду прав людини підходом є відстежування переміщень усього населення та попередження про випадки близького контакту з інфікованими.
"Отримана при цьому інформація може бути цінною при визначенні кола осіб, що підлягають перевірці на вірус, і може допомогти суттєво підвищити рівень покриття тестуванням нових випадків інфікування. Така можливість надає певну перевагу авторитарним режимам у боротьбі з епідемією. Впровадження такого підходу в Україні потребує публічної дискусії", - пояснив Іванов.
Щоденно кожен із нас переглядає "статистику зараження". Пояснюємо, про що насправді говорять ці дані, чому необхідні масові тестування та що робити при повторному спалаху епідемії? Детальніше про це читайте в матеріалі Ігоря Іванова "Зараження".