Дві українки, чиї чоловіки перебувають у блокаді на металургійному заводі “Азовсталь” у Маріуполі, закликають до евакуації як цивільних, так і військових. Вони водночас побоюються, що військовослужбовців можуть піддати тортурам та вбити у разі якщо вони будуть схоплені армією РФ, йдеться в матеріалі Ніколь Вінфілд для Associated Press.
«Життя солдатів теж мають значення. Ми не можемо говорити лише про мирних жителів», — каже 29-річна Юлія Федосюк, дружина бійця полку "Азов".
Вона та Катерина Прокопенко, чий чоловік Денис Прокопенко є командиром "Азову", звернулися в п'ятницю в Римі з проханням про міжнародну допомогу для евакуації з заводу "Азовсталь", останнього опорного пункту українського опору в стратегічному, але розбитому портовому місті.
Приблизно 2 000 українських захисників і 1 000 мирних жителів перебувають у великій підземній мережі бункерів заводу, які поки що здатні захистити від авіаударів. Але умови там стали ще більш жахливими: закінчується їжа, вода та медикаменти, після того як останніми днями російські війська скинули так звані «bunker busters» (тип боєприпасу, який призначений для проникнення у цілі, що перебувають глибоко під землею або загалом складні для ураження – ред.).
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш домовився під час зустрічі в Москві з Путіним про організацію евакуації за участю ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Але дискусії, як повідомляє ООН, стосувалися цивільних, а не комбатантів.
Процедура extraction в стилі операції в Дюнкерку під час Другої світової
Промовляючи англійською, 27-річна Прокопенко закликала до місії в стилі Дюнкерка, посилаючись на морську операцію Другої світової війни 1940 року, під час якої сотні човнів були спущені на воду для порятунку понад 330 тисяч британських і союзних військ, оточених нацистами на пляжах північної частини Франції.
«Ми можемо провести цю операцію з вилучення (йдеться про процедуру extraction, яка передбачає вивезення з місця бойових дій у безпечну зону, зазвичай на територію третьої держави – ред)... Вона врятує наших солдатів, наших цивільних, наших дітей», – сказала Прокопенко. «Ми повинні зробити це прямо зараз, тому що люди — щогодини, щосекунди — вмирають».
Жінки повідомили, що 600 солдатів поранені, деякі мають гангрени. Відео та зображення, якими вони поділилися, показують поранених чоловіків із забрудненими пов’язками, які потребують зміни; є бійці з відкритими ранами або ампутованими кінцівками.
Бійці батальйону кажуть, що їдять лише раз на день і ділять лише 1,5 літра води на день на чотирьох. Запаси всередині блокованого заводу вичерпуються.
Один чоловік без сорочки говорив з явним болем, описуючи свої рани: два зламаних ребра, проколоту легеню та вивихну руку, яка «висіла на тілі». Інший сказав, що він наступив на міну, яку скинули з гелікоптера, в результаті чого він отримав відкритий перелом ноги.
Військовий лікар, який фігурує на відео, назвалася лікарем-анестезіологом, яка лікує поранених на заводі «Азовсталь». Вона розповіла, що працює з невеликою командою лікарів «у надзвичайно важких умовах, під постійним бомбардуванням».
«Наші ресурси вкрай обмежені. Хлопці гинуть буквально на наших очах, тому що ми не маємо можливості їх евакуювати. Немає можливостей правильно їх лікувати», – сказала вона.
Вона закликала евакуювати поранених бійців, а також мирних жителів: «Просимо, благаємо, дати хоча б найменший шанс врятувати життя цим бійцям. Вони на це заслуговують".
Корінням полку «Азов» є однойменний батальйон, сформований націоналістами на початку війни у 2014 році.
Федосюк зазначила, що вона та Прокопенко звертаються за допомогою до Європи, США та міжнародних організацій, щоб знайти дипломатичний вихід із протистояння на "Азовсталі". Вона додала, що війська ніколи не здадуться в російський полон.
«Ми не знаємо жодного бійця «Азову», який повернувся б живим від російських солдатів, з 2014 року. Їх катуватимуть і вб’ють. Ми знаємо це точно, тому для них це не вихід».
Два дні тому ми повідомляли, що евакуація з Маріуполя почалася, але про поранених, яким потрібна допомога, поки що не йдеться.