Фігурант севастопольської "справи Хізб ут-Тахрір" Нурі Прімов вийшов на волю з російської колонії, повідомила "Кримська солідарність". Зустрічати свого підзахисного в Республіку Марій Ел вилетів адвокат Рустем Кямілєв.
"Сьогодні, 22 січня 2020 року, закінчився п'ятирічний термін відбування покарання для двох політв'язнів кримських татар мусульман Криму. Разом з адвокатом Кямілєвим Юрія (Нурі) Прімова зустрічають активісти", - повідомили у громадському об'єднанні.
Зазначено, що звільнення Нурі Прімова знімали оператори пропагандистського телеканалу "Росія 24", а поряд перебували співробітники ФСБ РФ.
Як повідомив Кямилев "Крим.Реалії", Прімов почуває себе добре і разом з адвокатом їде купувати новий одяг, щоб переодягнути тюремну форму. Документи, паспорт і дипломи, які російські силовики вилучили у кримчанина під час обшуків, йому повернули.
Раніше повідомлялося про те, що ще один фігурант севастопольської справи "Хізб ут-Тахрір" Рустем Ваітов звільнився з колонії. Він став першим кримським ув'язненим, заарештованим після анексії по "справі Хізб ут-Тахрір", який вийшов на свободу після закінчення терміну ув'язнення.
У грудні 2015 року в окупованому Криму затримали чотирьох кримських мусульман за звинуваченням в участі у севастопольській осередку "Хізб ут-Тахрір". Руслана Зейтуллаєва, названого організатором осередку "Хізб ут-Тахрір", засудили до 15 років колонії. Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов отримали по п'ять років виправної колонії загального режиму.
Захисники заарештованих і засуджених у "справах Хізб ут-Тахрір" вважають переслідування вмотивованим за релігійною ознакою. Правоохоронні органи РФ переслідують переважно кримських татар, українців, росіян, таджиків, азербайджанців і кримчан іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Однак міжнародним правом забороняється запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Заступниця постпреда президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева повідомляла про те, що всі матеріали щодо кримчан у рамках "справ Хізб ут-Тахрір" передають в міжнародні суди, зокрема в суд ООН, як переслідування з боку РФ за етнічною та релігійною ознаками.
Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 18 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову резолюцію захисту прав людини в анексованому Росією Криму.
Вона стала четвертою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні кілька років. Окрім іншого, в документі засуджуються масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність". Росію також закликали припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за вираження думок. При цьому РФ не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.