За вісім років держава не змогла підготуватись до повномасштабної війни, і втому числі не зуміла сформувати, екіпірувати та забезпечити технічними засобами підрозділи територіальної оборони, які мали бути розвернути впродовж 2022 року. Це і стало однією із причин проблем підрозділів ТрО в розпал війни, розповів в інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
«Відбувається очікуване. З моменту ухвалення закону про національний опір у липні почалося досить неквапливе створення ТрО — її регіональних представництв, бригад, батальйонів тощо. Як відомо, процес трохи активізувався після прийняття змін до закону в січні. Але головне одне: розгортання ТрО для воєнного стану мало зайняти рік. Тобто фактично 24 лютого ми вступили у війну у стані «як є», а не так, як нам би хотілося», - зазначив він.
Чмут вказав, що напередодні війни на якомусь рівні «в пожежному порядку» Кабмін упорядкував нормативну базу, розгорнув оперативне командування, позначив якусь структуру, ввів якусь кількість штатних посад…
«До 10 тисяч — у мирний час, за законом. Десь навіть розпочалася бойова підготовка і збори тощо. Але весь цей процес апріорі не може бути швидким. Що стосується фінансування ТрО, то воно з самого початку було невелике. Бо весь оборонний бюджет був не таким, яким би мав бути. Так, на 23 лютого в армії не було проблем із забезпеченням. А ось 24-го вони почалися, оскільки втричі збільшилася кількість людей», - добавив він.
Зараз сили ТрО налічують 110 тисяч, ЗСУ — 550 тисяч, інших силових структур — близько 200 тисяч і держава виявилась не готовою, що треба буде в один момент екіпірувати під мільйон бійців. В тому числі закласти запас, враховуючи активні дії, із втратами в людях, озброєнні, екіпіруванні, які треба буде компенсувати щодня.
Чмут підкреслив, що питання забезпечення війська — обов’язок Збройних сил України та Міноборони.
«Не будемо ділити ЗСУ й ТрО, усе це — регулярні частини ЗСУ, які комплектуються резервістами або мобілізованими в рамках оперативного резерву другої черги. Це військовослужбовці, яких забезпечує армія. В них є заступник з тилу та інші. Певна річ, держава, яка несподівано вступила у війну, не може скрізь встигнути. Не було потрібної кількості закупок. Не було «броників», касок та іншої форми. Відтак усе, вкупі з потребами ТрО й ДФТГ, справді лягло на волонтерів, фонди, ОМС тощо», - додав він.
Про те, як і коли держава зможе вирівняти ситуацію забезпечення ЗСУ та ТрО, куди ідуть гроші міжнародних донорів, що не так із логістикою і чи бореться хтось у цей момент із очевидними зловживаннями читайте в інтерв’ю голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута.