Верховна Рада ухвалила закон, який створює проблему для роботи журналістів у зоні бойових дій. Йдеться про №7367, ухвалений в цілому і переданий на підпис президенту.
Документ передбачає, що для акредитації журналіста у зону бойових дій потрібна буде страховка, бронежилет і аптечка. Однак ці норми – не про безпеку журналістів, пояснює голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська.
Обов'язкове страхування журналістів та інших працівників, які відряджені працювати в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповану територію України має бути коштом редакції.
Однак українські ЗМІ від початку повномасштабного вторгнення РФ опинилися у дуже скрутному фінансовому становищі, і не зможуть забезпечити виплати на користь страхових компаній. Застрахувати своїх журналістів не зможуть і закордонні редакції, які фінансово не постраждали, пояснює Котюжинська.
За законом «Про страхування», впровадження цього виду обов'язкового страхування потребуватиме значного часу, впродовж якого перебування журналістів у місці бойових дій буде під питанням. Адже вимога до редакцій набуде чинності одразу, а уряд все розробить, страхові компанії почнуть отримувати ліцензії, почнуть страхувати, очевидно, пізніше.
Впровадження обов'язкового страхування унеможливить заміну його добровільним, яке може здійснюватися коштом грантодавців, хоч воно і є обмеженим часом (не більше трьох діб) та кількістю журналістів. За проектом закону, добровільне страхування може бути виключно додатковим, а обов'язкове страхування має купити редакція, на умовах уряду і страхових компаній.
Якщо купити страховку неможливо, журналістам можуть відмовити в акредитації для висвітлення подій надзвичайного суспільного значення, оскільки Міноборони може вимагати дотримання закону. При чому, вимагати страховку зможуть вже, а застрахуватися журналісти зможуть після рішень КМУ та дій страхових компаній.
«Найбільш цинічним є те, що зміни внесли до закону «Про державну підтримку ЗМІ», а фінансові зобов'язання поклали на ЗМІ і журналістів, а не на державу», - пише Котюжинська.
Авторка законопроєкту Анастасія Ляшенко («Слуга народу») не проводила консультації з профільним профспілковим об'єднанням, також не проводилось обговорення законопроєкту Комітетом перед прийняттям у першому читанні, так і при підготовці до другого читання.
Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло 32 представники медіа: фотокореспондент Макс Левін, військовий журналіст Олександр Махов, журналістка «Радіо Свобода» Віра Гирич та багато інших. 17 журналістів загинули безпосередньо внаслідок бойових дій, поранення дістали 14 людей.