За сам факт отримання російського паспорта після окупації Криму жителям півострова нічого не загрожує, заявила постпред президента України Таміла Ташева в інтерв’ю «РБК-Україна». Вона також розповіла, що планується робити з виданими РФ документами після деокупації півострова.
«Треба розуміти, що життя на окупованій території після 2014 року не зупинилось. Саме тому ми говоримо не про анексію, а про тимчасову окупацію. Життя там продовжується. У будь-якому випадку люди там народжують дітей, помирають, беруть шлюб, спадщину отримують тощо. І звісно, вони комунікують в даному разі з окупаційною адміністрацією, але лише за факт такої комунікації, лише за факт отримання окупаційного документа однозначно відповідальності не буде», – зазначила Ташева.
На питання про те, що буде зі всім масивом виданих окупантами документів, Ташева зазначила, що це один із найскладніших блоків питань. Адже Україна ніколи не визнавала та не визнаватиме окупаційні паспорти, які насильно роздавала Росія після окупації Криму. І загалом згідно з українським законодавством всі документи, видані на окупованій території, є юридично нікчемними.
«Наше бачення таке, що має бути певна поетапна верифікація таких документів. Є документи, які першочергово потрібно верифікувати, наприклад, щодо народження/смерті. До речі, по цьому є вже певна робота – у Верховній Раді зареєстрований і проходить комітети законопроєкт № 9069 щодо запровадження адміністративної процедури отримання свідоцтв щодо народження, смерті, шлюбу», – додала Таміла Ташева.
Крім того, це питання пов’язане з верифікацією судових рішень як у кримінальному, так і адміністративному процесі. За словами Ташевої, за час окупації в Криму винесли 1,3 млн судових рішень. І всі ці рішення треба буде перевірити, адже визнати їх автоматично не можна.
«Саме тому ми й говоримо про поетапність цієї верифікації. Звісно коли ми говоримо про політично вмотивовані справи, проти Нарімана Джеляла та інших політв’язнів, все зрозуміло – ми їх просто випускаємо на волю. Але що робити з усіма справами по загальнокримінальних статтях? Вбивці, ґвалтівники, крадії, наприклад. Зрозуміло що ми не можемо відкрити двері тюрем – і випустити їх на волю. Тому потрібно буде переглянути такі справи в терміновому порядку», – підсумувала Ташева.
Нагадаємо, Україна в питанні звільнення Криму відійшла від стратегії, ухваленої у 2021-му, коли пріоритетним був дипломатичний напрямок. Зараз Київ відкрито заявляє, що після 24 лютого 2022 року там розглядають і військовий варіант. А очільник ГУР МО Кирило Буданов допускає навіть комбінований шлях деокупації, будучи впевненим, що Сили оборони зайдуть у Крим зі зброєю в руках.
За словами Таміли Ташевої, для того, аби повернути півострів до справжнього життя, Київ вже готує 50 тисяч чиновників. Також Ташева попереджає, що росіяни, які оселились у Криму у 2014-му, мають час покинути його, позаяк після деокупації вони будуть видворені звідти, як того вимагає законодавство.