Кожного року християни східного обряду відзначають День апостолів Петра і Павла. Раніше його відзначали 12 липня, але дата святкування змінилася після переходу ПЦУ на новоюліанський календар. Тепер парафіяни ПЦУ святкуватимуть День Петра і Павла 29 червня.
Історія свята
За переказами, раніше апостоли Петро і Павло були язичниками і їхніми справжніми іменами були Симон і Саул. Імена Петро і Павло вони отримали вже після хрещення. Вважається, що смерть апостолів відбулася або в один день, або ж з різницею рівно в рік.
Апостол Петро до зустрічі з Христом був рибалкою на Генісаретському озері. Він перший назвав Ісуса Вчителем і Месією.
Пізніше, коли Христа взяли під варту, Петро тричі відрікся від нього, як той і передбачав. Але потім він відплатив за свою зраду тим, що проповідував Євангеліє по берегах Середземного моря, в Антіохії, Малій Азії, Єгипті, Греції, Римі, Іспанії, Карфагені і Британії.
У 67 році Петро повернувся до Риму, де був страчений за євангельську проповідь.
За його ж проханням, його розіп'яли головою вниз, бо Петро вважав, що не гідний померти так само, як Христос.
Апостол Павло не був учнем Христа за його земного життя. Він отримав гарну освіту і переслідував християн, але по дорозі в Дамаск Господь покликав Павла до служіння.
Після хрещення апостол став проповідником вчення Христа. З 45 по 51 рік він пройшов весь острів Кіпр. Разом зі святим Варнавою він заснував християнські громади в декількох містах Малої Азії. Павло проповідував в Македонії, Греції і інших землях та написав 14 послань.
В 67 році він прийняв мученицьку смерть від меча.
Заборони дня
З давніх часів в цей день діють певні заборони.
В цей день заборонено працювати, а головне – займатися фізичною працею. Крім того, не можна шити, в'язати та вишивати.
Також заборонено поганословити, лаятись і бажати іншим зла.
У свято не можна купатися у водоймах. Апостоли вважаються покровителями моряків, які на свято, навпаки, купалися, щоб вода «не забрала їх у жертву».
В цей день після трапези не рекомендується прибирати їжу зі столу. Вважається, що вона залишається для померлих родичів.