Неправильно визначити причини смерті можна через низку об'єктивних і суб'єктивних факторів: від обмеженості знань про деяких станах або недостатньої кваліфікації медичних працівників, неможливості або небажання робити посмертний розтин, визначити обставини смерті - і до адміністративних установок приховувати причини, що впливають на оцінку діяльності. У своїй статті для ZN.UA Наталія Рингач розбирається, чи є в Україні об'єктивна статистика смертності?
"На жаль, неправильна класифікація причин смерті - проблема (і не тільки в Україні). Вивчення розподілу смертей в нашій країні і порівняння його з аналогічними показниками в інших викликає закономірні запитання і сумніви", - пише Рингач.
Одним з основних питань вона називає надзвичайно високу частку серцево-судинної патології. Так, якщо вірити статистиці, в Україні два з трьох небіжчиків померли саме від цих хвороб.
"Дійсно, є низка причин, чому наші співвітчизники страждають від серцево-судинних захворювань в більш молодому віці, менше схильні їх лікувати, не завжди отримують ефективну сучасну медичну допомогу, ведуть менш здоровий спосіб життя, ніж, наприклад, ті ж шведи. Але це не пояснює таку приголомшливу різницю (тобто вдвічі вищу частку в структурі)", - зазначила авторка.
За її словами, якщо розглянути причини смерті людей віком за 70 років, то більше 80% смертей віднесені до серцево-судинних. При цьому частка людей 70+, померлих від новоутворень, істотно менша, ніж для всього населення. Зате в Швеції в інтервалі 70-74 роки, наприклад, 41% смертей обумовлено різними пухлинами.
"Рутинна практика ставити людям старшого віку стандартну звичну причину смерті “ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз”, з одного боку, деяким чином відповідає реаліям (важко знайти абсолютно здорові серце і судини у літньої людини), з іншого - спотворює реальну картину і обумовлює недооблік інших патологій, які викликали конкретний смертний випадок", - пише Рингач.
Водночас є ще одна група причин смерті, зростання якої зазвичай свідчить про погіршення якості даних про смертність. Автор пояснила, що це "симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені при клінічних та лабораторних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках", куди в 2019 році потрапило 24,7 тис. смертей, майже половина з яких (43%) - старість.
В межах цього класу зазвичай згруповані недостатньо певні стани, симптоми і результати клінічних або інших процедур дослідження, які не відповідають нормі, але для яких не встановлено конкретний діагноз, що дозволив би віднести смерть до іншої рубрики. Тобто в цей клас потрапляють ознаки і симптоми, які можуть вказувати більш ніж на одну систему організму і визначені як не уточнені в будь-якому відношенні", "невідомої етіології" або "минущі", - пояснила автор.
Рингач зазначила, що перекручена статистика заважає побачити справжній стан справ зі смертністю від серцево-судинних та інших захворювань, а також з доступністю медичної допомоги для літніх людей. Автор уточнила, що в 2002 році частка таких смертей була нижче: 3,8% на противагу 4,2% в 2019.
"Навіщо нам знати, скільки людей, якої статі, в якому віці і від чого померло на певній території, в країні або групі країн? Достовірна статистика причин смерті допомагає визначати соціальну політику, перш за все - стратегію і конкретні заходи охорони громадського здоров'я", - пише Рингач.
Наприклад, країна, в якій смертність від інсульту з плином років швидко зростає, повинна планувати розгортання ефективних програм стимулювання здорового способу життя, боротьби з факторами ризику, мобілізацію зусиль системи охорони здоров'я, суспільства і населення з контролю високого артеріального тиску, удосконаленню допомоги при порушенні мозкового кровообігу. Або, наприклад, висока смертність від якоїсь інфекційної хвороби змушує збільшувати витрати на її профілактику і ефективне лікування.
"Поліпшення якості даних у визначенні причин смерті має велике значення для зміцнення здоров'я і зменшення кількості випадків смерті, яких можна уникнути. Крім того, аналіз смертності (з фокусом на запобіжної) відображає результативність соціально-економічної політики країни в цілому. Скільки людей помирає і чому, - необхідні знання, що дозволяє оцінювати стан здоров'я населення, безпеку і умови життя в державі, ефективність охорони здоров'я, освіти і охорони правопорядку і, нарешті, здатність влади реально служити народу", - зазначила Рингач.
Детальніше про смертність в країні читайте в статті Наталії Рингач "Ще не вмерла Україна, або від чого помирають українці".