Дорослі користуються приказкою "Різдво лише раз на рік" як виправдання, щоб уникнути від витрат на подарунки. Для дітей це попередження про межі утопії. Їх би, без сумніву, розлютило б, якби вони дізналися, що в деяких країнах два 3.
Про це пише The Economist додаючи, що Україна цього року призначила державним святом 25 грудня, коли католики святкують Різдво. Таким чином, вона стала п'ятою країною у світі, яка відзначає християнське свято як за католицькою, так і за православною традицією. Крім України так робить ще Білорусь, Еритрея, Ліван і Молдова. Причина такого продовження святкування лежить глибоко в історії.
В 1582 році Папа Григорій XIII ухвалив реформу Юліанського календаря, яким користувалися з 45 року до нашої ери. Багато країн Європи швидко перейшли на новий стиль підрахунку днів, а для деяких знадобилися століття. Росія перейшла на Григоріанський календар лише в 1918 році, коли більшовики прийшли до влади. Але російська, сербська і грузинська православні церкви лишилися зі старим Юліанським, який відстає на 13 днів.
Атеїстичний СРСР не визнавав Різдво державним святом. Але після розпаду комуністичної імперії країнам, які вийшли з неї, довелося обирати день для нього. Білорусь відмовилася обирати. Вона вирішила святкувати два Різдва з 1991 року, коли була проголошена незалежність країни. Молдова обрала православну традицію, але зробила і 25 грудня святковим у 2013 році в рамках її прагнення зблизитися з ЄС. Ліван, де хиткий мир опирається також і на політиці святкування свят усіх релігій, вже давновідзначав Різдво 6 грудня разом з Вірменською православною церквою.
В Литві кілька спроб встановити 7 січня святковим днем заради російської православної меншості провалилися. Латвійці, так само як і турки, не проголосували за друге Різдво.
В здебільшого православній Україні визнання 25 грудня святом видання теж пов'язує з політичним курсом на зближення із Заходом. Але українці святкують скромніше, ніж жителі Європи і Америки. В Святвечір вони збираються за столом, щоб пригадати про народження Ісуса Христа. Традційна вечеря, яку називають "голодна кутя", складається з 12 пісних страв. Багату кутю ж подають наступного дня в день Різдва.
Деякі українці не бачать потреби в додатковому святуковому дні, оскільки більшість все одно буде святкувати у січні.
"Я не проти, що католики святкують за своєю традицією. Але чому ми повинні витрачати гроші на це?" - каже пенсіонерка Євгенія з Києва.
Сред українців до 12 років, швидше за все, ідея подвійного Різдва більш популярна.
Нагадаємо, що в кінці листопада президент Петро Порошенко підписав закон про вихідний день на Різдво 25 грудня. В цей день християнське свято святкують за Григоріанським календарем.
Також 16 листопада Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів. При цьому депутати підтримали поправку спікера парламенту Андрія Парубія про скасування вихідного дня 2 травня. Згідно з правкою, "День міжнародної солідарності трудящих" буде називатися "День праці" і буде відзначатися лише 1 травня.