Співробітник Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Рябошапка минулого року отримав понад мільйон гривень доходів , а його дружина - понад два мільйони, повідомляють "Українські новини" .
Так, в декларації борця з корупцією, розміщеній у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вказано, що у 2016 році він отримав 1 мільйон 72 тисячі 414 гривень доходів. У той самий час дружина Рябошапки задекларувала 2 мільйони 565 тисяч 113 гривень зарплатні, отриманої минулого року у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).
За 2016 рік Рябошапка отримав 908 тисяч 529 гривень зарплатні та 95 тисяч 228 гривень матеріальної допомоги. Також йому виплатили 65 тисяч гривень гонорарів від Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, а на рахунку посадовця у "Приватбанку" зберігається 99 тисяч гривень.
Також Руслан Рябошапка володіє автомобілем Peugeot 4008 2012 року випуску.
Його дружина володіє половиною земельної ділянки площею 0,318 га та половиною квартири загальною площею 150 квадратних метрів у Київській області. Крім того, у 2016 році вона придбала право на житловий будинок площею 145 квадратних метрів і земельну ділянку площею 440 квадратних метрів у Франції. Того ж року жінка отримала 591 тисячу євро кредитів у Caisse de Credit Mutuel Strasbourg Europe (Страсбург, Франція).
Також дружина Руслана Рябошапки володіє автівкою Volvo XC70 2013 року випуску.
При цьому всі статті доходів подружжя вказані як загальна власність.
Нагадаємо, що 23 березня Верховна Рада внесла зміни у ст. 3 закону "Про запобігання корупції". Президентський законопроект підтримали 268 народних депутатів.
Спочатку законопроект був направлений на звільнення солдатів і молодших офіцерів від подачі е-декларацій. Проте під час розгляду у другому читанні у законопроект були внесені суттєві правки.
Зокрема, закон зобов'язує подавати е-декларації представників антикорупційних організацій. При цьому була відхилена поправка, яка зобов'язує подавати е-декларації редакторів і засновників ЗМІ.
Наступного дня голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв ініціював скасування даних правок, але за проект його постанови проголосували лише 46 парламентаріїв.
Зміни антикорупційного законодавства жорстко розкритикували в Брюсселі.