UA / RU
Підтримати ZN.ua

Через вибухи у Калинівці президент повинен був скликати РНБО, а не Військовий кабінет – Гриценко

Засідання Військового кабінету, який не має таких повноважень, як РНБО, було втратою часу, вважає екс-міністр оборони.

У зв'язку з вибухами на складі боєприпасів поблизу міста Калинівка Вінницької області президент Петро Порошенко повинен був скликати Раду національної безпеки і оборони (РНБО), а не Військовий кабінет цього органу, вважає лідер партії "Громадянська позиція", екс-міністр оборони Анатолій Гриценко.

В інтерв'ю виданню "Аргументи і Факти" він заявив про те, що засідання Військового кабінету, який не має таких повноважень, як РНБО, було втратою часу.

"Петро Порошенко скликав Військовий кабінет РНБО. Але це – неправильне, половинчасте рішення, я б скликав РНБО. Чому? РНБО є конституційним органом, тобто, має найвищий статус. І його рішення обов'язкові для виконання всієї вертикалі виконавчої влади – для голів державних адміністрацій, силовиків, міністрів", - зазначив політик.

Гриценко також додав, що Військовий кабінет РНБО утворений не на основі Конституції або закону, а підзаконним актом, указом президента.

"Порошенко створив його у березні 2015 року. І таких повноважень, як РНБО, цей Кабінет не має. Таким чином, це – втрата часу", - підкреслив екс-міністр.

За його словами, можна скликати і кілька нарад, але у силовиків і президента немає на це часу. А рішення РНБО можна прийняти по-швидкому - щодо відповідальності та системних заходів, які стануть потім навантаженням на бюджет і змусять міністрів відзвітувати в строк.

"Втім, і рішення Військового кабінету можна ввести в дію указом глави держави. Але головне виконати їх, не "заговорити", - сказав політик.

Читайте також: У ГПУ назвали основну версію вибухів на складі боєприпасів у Калинівці

Нагадаємо, ввечері 26 вересня зайнялися склади боєприпасів Збройних сил України у селі Сальник біля Калинівки Вінницької області.

Пожежа спричинила детонацію снарядів, у зоні ураження опинились довколишні населені пункти. Вогонь охопив 10% від загальної площі військового об'єкта.

В результаті пожежі на складі боєприпасів постраждали дві людини. Понад 30 тисяч жителів довколишніх населених пунктів евакуйовано. 28 вересня людям дозволили повернутися в свої будинки.

Кабінет міністрів України виділив 100 млн грн на ліквідацію наслідків вибухів на складі боєприпасів збройних сил України під Калинівкою.

Детальніше про збитки, завдані вибухами в Калинівці, читайте в статті Юрія Бутусова "Катастрофа в Калинівці: вибух, якого чекали " у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".