Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Елла Лібанова сумнівається, що після війни в Україні станеться бебі-бум, як це було після Другої світової. Під час інтерв'ю "РБК Україна" вона назвала кілька причин: в той час діти були економічною доцільністю, вартість догляду й виховання, яка була тоді, не прирівнюється до сьогоднішньої, а вимоги до якості та рівня життя були іншими.
"Порівняно з тим періодом, сьогодні ще й спрацьовує фактор регулювання народжуваності, — пояснює вона. — Після Другої світової засобів контрацепції майже не було. Сьогодні ж народжують ті, хто хоче народжувати".
Вона нагадала, що у 2021-му на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини, тоді як сьогодні — біля 0,7. Лібанова вважає, що через деякий час після війни цей показник все ж зросте до 1,6. Але це — межа.
"Щоб наступне покоління замістило покоління батьків, потрібно 2,15. Правду кажучи, в Європі й показнику 2 немає. Тобто це «норма», — коментує вона ситуацію. — І навіть в Азії. В тій же Південній Кореї, де рівень життя непоганий, цей показник також складає 0,7".
Демографія "лікується" народжуваністю, тому український уряд мотивує молоді пари до народження дітей в Україні. Але звідки гроші на це? Про це — у статті "Народжуваність під час війни: чи вистачить коштів на підтримку сімей з дітьми?" економістки Олени Косенко.