Під час незалежного тестування цього року у центрі уваги опинився тест з української мови і літератури. Дискусії ведуться навколо п'яти його "проблемних" завдань. Це запитання до уривку з тексту сучасної української письменниці Галини Пагутяк "Маленький шлях - не для людей".
Директор Центру тестування Ігор Лікарчук в інтерв'ю DT.UA повідомив, що УЦОЯО провів експрес-аналіз тесту, в результаті якого з'ясувалось, що з цих пяти завдань два справді мають незадовільні психометричні характеристики.
"Якщо говорити про результати абітурієнтів, які обрали базовий варіант тесту, то з п'яти "проблемних" завдань два мають непогані психометричні характеристики. Тобто, нашою мовою, вони є якісними. Два завдання мають незадовільні психометричні характеристики. Щодо якості ще одного завдання однозначної відповіді немає. Його психометричні характеристики в різних варіантах різні. Отже, підтверджень тому, що всі п'ять завдань погані, як говорять ті, кого ви назвали опонентами УЦОЯО, немає. До категорії завдань із низькими психометричними характеристиками можемо віднести лише два і, можливо, ще одне", - розповів Лікарчук.
"У абітурієнтів, які обрали поглиблений рівень тесту (а це випускники, які апріорі мають кращий рівень підготовки) психометричні характеристики проблемних завдань є зовсім іншими. "Для цих абітурієнтів завдання були складними, але вони з ними впоралися. Тобто вести мову про неякісні тестові завдання в цій групі підстав немає. Очевидно, що проблема не в завданнях, а у якості підготовки абітурієнтів", - зазначив директор УЦОЯО.
Також, за його словами, укладачі тестів переоцінили потенційні можливості абітурієнтів, включивши ці завдання до тесту для "всіх". У тому числі й до переліку завдань, які використовуватимуться для випускного іспиту - державної підсумкової атестації. (ДПА) "Абітурієнти не готові виконувати складні завдання когнітивного рівня, які вимагають застосування знань. Саме такими є завдання на розуміння прочитаного тексту. Не на його аналіз як художнього твору, а на виявлення компетенцій уважно прочитати і зрозуміти прочитане. Не вина абітурієнтів у тому, що вони не навчені уважно читати тексти. І хоч формування компетенцій уважного читання - одне з найважливіших програмових завдань шкільного курсу української мови, багато шкіл цьому навчили погано. А репетитори й поготів", - впевнений Лікарчук.
Він також повідомив, що у найближчі кілька днів відбудуться засідання двох експертних комісій, які повинні прийняти рішення - виключати чи не виключати проблемні завдання до тих, за якими визначатимуть результати державної підсумкової атестації. Також експерти повинні визначитися з долею двох (трьох) завдань, котрі мають неякісні психометричні характеристики.
"Тут варіантів небагато. Перший - виключити їх із тесту взагалі. Але що тоді робити з дітьми, які виконали їх правильно? На одне з цих запитань дали правильну відповідь 55 тис. 700 чол., на інше - 32 тис. Загалом у тестуванні з української мови і літератури взяли участь275 тис. 119 чол. Як можна вилучити таку велику кількість правильних відповідей?
Є другий варіант- усім, хто виконав оці "2+1" завдання з низькими психометричними характеристиками, незалежно від того, яку вони дали відповідь, зараховувати по одному балу", - розповів Лікарчук.
Він бачить кілька причин, чому цього року так пристрасно обговорюють проблемні питання тесту з української мови і літератури. "Перша - "висока вартість" цьогорічного тесту з української мови та літератури. По-перше, його результати впливають на отримання випускниками шкіл золотих або срібних медалей. Друга причина - в системі визначення результатів ЗНО введено поріг "склав - не склав". Тобто, певна частина абітурієнтів за виконання тесту оцінку не отримає", - сказав директор Центру тестування.
Читайте повністю інтерв'ю Оксани Онищенко з Ігорем Лікарчуком: "Укладачі тестів переоцінили можливості абітурієнтів".