Ймовірна відправка військ НАТО в Україну не стане порушенням міжнародних правил, вважає президент Чехії Петр Павел, додаючи, що він не став відмовлятися від участі у дискусії щодо цього. Політик наголосив, що повинна бути сформована чітка різниця між розгортанням бойових сил Альянсу в Україні та їх потенційним залученням до допоміжних заходів.
До того ж в організації уже був такий досвід, цитує слова президента Euractiv. Павел нагадав, що у 2014-му в Україні вже працювала навчальна місія НАТО.
"З точки зору міжнародного права та Статуту ООН ніщо не могло б перешкодити військам країн-членів НАТО, а також, наприклад, цивільним особам, надавати допомогу в роботі в Україні, – сказав Павел. — Якби ми могли домовитися з союзниками, що, наприклад, замість того, аби навчати українських солдатів на території країн-членів НАТО та перекидати тисячі військовослужбовців, скажімо, до Польщі чи Чехії, було б набагато розумніше перевезти кілька десятків інструкторів на територію України та навчати там українських солдатів".
Нагадаємо, за підсумками зустрічі щодо підтримки України, яка відбулася 26 лютого, президент Франції Еммануель Макрон зробив припущення, що країни НАТО та ЄС все ж можуть відправити в нашу країну свої війська у майбутньому, одразу попередивши, що зараз консенсусу щодо цього серед союзників немає. На це критично відреагували лідери крайніх лівих і ультраправих сил Франції, назвавши президента безвідповідальним лідером, який "грається у воєначальника".
Після заяви Макрона з'явилася також низка відповідей країн-членів НАТО, в тому числі США, які наголосили, що не збираються відправляти свої війська в Україну. А генсек Альянсу Єнс Столтенберг згодом лиш підтвердив, що таких планів немає.