Громадянин Бразилії Рафаель Лусваргі, який був членом російсько-терористичних формувань і брав участь у бойових діях проти української армії в Донбасі, знаходиться на волі та проживає в Свыто-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі Української православної церкви Московського патріархату, повідомляє "Радіо Свобода".
Як пояснив сам Лусваргs, його звільнили з-під варти в грудні 2017 року.
"Я вільна цивільна людина, але під слідством, маю з'являтися в суді. Але це справді дивна ситуація. Я не розумію і не можу її пояснити. Все, що сказав мені адвокат, - "це диво", - додав екс-найманець.
Після того, як Апеляційний суд Києва скасував обвинувальний вирок суду першої інстанції через низку процесуальних порушень, Лусваргі продовжили запобіжний захід і залишили в київському СІЗО. Однак у грудні його звільнили з-під варти, пом'якшивши запобіжний захід до особистого зобов'язання.
Про звільнення Лусваргі з-під варти клопотав прокурор Ігор Вовк. Суд задовольнив клопотання, хоча пред'явлені бразильцеві звинувачення передбачають виключно тримання під вартою на час слідства. За словами прокурора, бойовики звільнили, так як планували обміняти його на українських заручників.
Адвокат бойовика Віктор Рибін повідомив, що по закінченню запобіжного заходу у лютому його термін продовжувати не стали. Такмі чином, через рік після засудження до 13 років в'язниці бразилець опинився на волі. Проте покинути Україну він не може, так як закордонний паспорт йому не повернули.
Наступне засідання суду, на якому Лусварги можуть обрати запобіжний захід, заплановане на 6 червня.
Нагадаємо, що в жовтні 2016 року співробітники СБУ затримали в аеропорту "Бориспіль" громадянина Бразилії. Слідство встановило, що іноземець з вересня 2014 року по травень 2015 року перебував у лавах батальйону "Вікінг" 1-ї бригади терористичного угруповання "ДНР".
У січні 2017 року Печерський суд Києва засудив до 13 років позбавлення волі громадянина Бразилії, який брав участь у створенні збройних формувань "ДНР" і займався вербуванням бойовиків для ведення бойових дій проти української армії.
Іноземця визнали винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної організації) і ч. 2 ст. 260 (створення незаконних збройних формувань) Кримінального кодексу України.
У серпні 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу захисту бойовика і скасував вирок суду першої інстанції.