Практично половина українців вважають, що офіс президента впливає на державні органи і при цьому перевищує свої повноваження. Про це йдеться в результатах опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова на замовлення ЧЕСНО.
Вказано, що ОПУ, на відміну від Верховної Ради чи уряду, в темі законотворчості не має жодних окремих повноважень. Він лише має забезпечувати підготовку законопроєктів, які президент вносить до ВРУ.
Однак, згідно з опитуванням, більшість українців вважають, що офіс президента все ж перевищує свої повноваження, коли впливає на парламент та уряд. Отже, ОПУ впливає і на законодавство. З таким твердженням погоджуються трохи більш як 50% опитаних. Не підтримують таку тезу близько 25% респондентів. Ще близько 20% не мають відповіді з цього приводу.
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/чесно вплив(2).png" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/чесно вплив регілни.png" rtitle="undefined"]
У ЧЕСНО зазначили, що на формування такої суспільної думки можуть впливати різні обставини. Однак час від часу самі ж діячі ОПУ демонструють свій вплив на парламент чи уряд.
Ба більше, близько половини – 47% опитаних – переконані, що ОПУ з перевищенням своїх повноважень впливають на роботу органів правосуддя. Не погоджуються з цією тезою близько 30% респондентів. Ще близько 23% українців не мають відповіді.
Відповіді на всі три питання – про вплив на суди, антикорупційні та правоохоронні органи – майже ідентичні в регіональному розрізі, тому, як зазначили в ЧЕСНО, в матеріалі аналізують також ставлення мешканців регіонів до впливу на судову гілку влади.
Дослідження показало, що найменший відсоток тих, хто погоджується з тезою про надмірний вплив ОПУ на судову владу, саме на півдні України. Там таких українців 34,3%. На сході та в центрі з цією тезою погоджуються 44% опитаних. Найвищий показник має захід, адже там з цією тезою згодні понад 60% мешканців.
«Ці результати є частиною тенденції сприйняття українцями діяльності офісу президента як такої, що має вплив ледь не на всі державні структури та інституції», – зазначили в ЧЕСНО.
Опитування провели з 8 по 15 грудня 2023 року методом face-to-face. Всього опитали 2019 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх областях крім окупованого Криму та Донецької й Луганської областей. Однак у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Зазначимо, що ОПУ не оминув й ситуацію із законопроєктом про мобілізацію. Зокрема, джерела ZN.UA повідомляли, що у парламенті недостатньо голосів для ухвалення законопроєкту у тому вигляді, в якому він є зараз. Депутати запропонували два варіанти вирішення цієї проблеми, але жоден з них не задовольнив вимоги офісу президента. Зокрема, пропозицію, яку в кулуарах підтримала більшість депутатів, подав голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Він запропонував повернути законопроєкт на доопрацювання Кабміну. Свою пропозицію, як стверджують джерела ZN.UA, також вніс Давід Арахамія: поставити прийняття цього законопроекту на паузу та прийняти закон №10062 - про військові реєстри, сертифікат захисника та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій. Все інше, що потрібно для мобілізації, Арахамія запропонував приймати підзаконними актами.
Однак Банкова відмовилася від обох запропонованих варіантів, оскільки, на думку ОП, неприйняття цього закону при наявності президентської монобільшості ослаблює позицію України як перед ворогом, так і перед західними партнерами.