У штурмовому полку "Скеля" прокоментували обставини смерті військовослужбовця Віталія Карата, якого раніше мобілізували в Івано-Франківській області. Там заявили, що чоловік заліз на сосну, відмовлявся спускатися, а згодом упав. Водночас сестра військового стверджує, що його жорстоко побили.
Начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 окремого штурмового полку "Скеля" Андрій Сурай в етері "Радіо Свобода" розповів, що інцидент стався на полігоні під час вечірньої перевірки особового складу.
Версія "Скелі"
Військові помітили відсутність Карата та почали його шукати, зокрема за допомогою безпілотників.
"Підняли "мавіки" і знайшли сигнатуру. Хлопці побігли шукати. Його просили спуститися. Він сказав, що не хоче служити, він хоче втекти", — зазначив Сурай.
За його словами, чоловіка понад дві години вмовляли злізти з дерева. Згодом той почав спускатися, однак упав.
"Я дуже застерігаю від маніпуляції. Уже бачив у соцмережах, що він впав із сосни і помер. Воно було не так", — сказав представник "Скелі".
Після інциденту Карата нібито відправили у свій намет, а вже наступного дня він поскаржився на високу температуру. Згодом його відправили у 59-й мобільний госпіталь із підозрою на пневмонію.
Сурай повідомив, що після рентгену медики зафіксували у військового одне зламане ребро та пневмонію. Водночас у документах комісії про причини смерті вже йшлося про множинні переломи ребер.
"У нас є факт, що в госпіталі, коли йому зробили рентген, в нього засвідчили одне зламане ребро і в нього була пневмонія. Далі в нас є рішення комісії про те, від чого він помер. І там написано "множинні поламані ребра". Але після того, як ми його передали в госпіталь, ми не контролювали його долю. Ми не знаємо, що там далі виходило", — сказав він.
Також у полку заявили, що, згідно з довідкою військово-лікарської комісії, Карат мав "розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів", однак його визнали придатним до служби.
Родина каже, що чоловіка забили до смерті
Сестра померлого військового Олеся Піскунова стверджує, що брат розповідав їй про систематичні побиття у підрозділі.
"Коли приїхала поліція, він давав покази і казав, що били постійно. І там не одне ребро було поламане. В нього сині плечі були, у нього були синці над очима. І прибита легеня — пневмоторакс", — заявила жінка.
Раніше "Суспільне" повідомляло про смерть щонайменше п'ятьох військовослужбовців з Івано-Франківщини у полку "Скеля", серед яких був і Віталій Карат.
За даними видання, 25 лютого Коломийський районний ТЦК та СП мобілізував чоловіка. Його сестра стверджувала, що родина тривалий час не знала, де саме він перебуває.
У дописі у Facebook Олеся Піскунова зазначала, що брат телефонував їй з чужого номера та говорив, що у військових вилучили телефони. Також він говорив, що навіть не проходив ВЛК перед мобілізацією.
Жінка розповідала, що 11 березня брат повідомив їй, що його побили і він перебуває у лікарні в Павлограді. Наступного дня його перевели в медзаклад у Дніпрі.
"Просив дуже приїхати до нього, бо сильно погано. 13 березня я приїхала. Він був у дуже важкому стані під апаратом кисневого дихання. Він говорив, що били постійно. А тоді, 10 березня, то побили сильно і кинули на нари. Потім зранку побачили, що зле, і відвезли до лікарні. Він казав, що вони забрали в нього все. І здоров'я. Біля нього був тільки паспорт", — писала сестра військового.
Уранці 14 березня Віталій Карат помер. Тоді "Суспільне" намагалося поговорити з родиною померлого, спершу отримали згоду, але потім ті відмовитися від коментаря за порадою адвоката.
У "Скелі" заявили, що співпрацюють зі слідством та зацікавлені у встановленні всіх обставин смерті військового.
Мобілізація — необхідність, але перетворювати її на інструмент покарання не можна.
Історія ветерана Івана Білецького порушує питання: коли ТЦК діють як органи призову, а коли — як каральні структури?
Про це в статті "Мобілізація чи репресії: де проходить межа?" пише Віктор Конев.