З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті. Але вони не завжди можуть правильно підібрати слова.
Наприклад, українці часто вживають слово «шампіньйон», хоча є правильний український відповідник, пише «УНІАН». Експерти проєкту «Мова – ДНК нації» у розділі «Антисуржик», радять казати «печериця»
Ось яке пояснення цьому слова дає Академічний тлумачний словник української мови (СУМ):
«Печериця - їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); * У порівняннях. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 312); Хто й коли збудував нашу хату, які майстри— невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 467)".
Слово «печериця» має і переносне значення. У тому ж словнику йдеться про це:
"Стара, зморщена або товста й присадкувата людина. Якось молода цариця Почала з царем свариться: "Дурню, — каже, — ти старий, Печериця і тюхтій!" (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 86); Сестра Євлалія (так звали стару печерицю) завела їх до монастирської трапезної (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 61)".
Слово «шампіньйон» – це слово іншомовного походження. Як йдеться в етимологічному словнику, воно походить від фр. champignon, що означає просто «гриб»:
"Запозичення з французької мови; фр. champignon (ст. champaignon, champaignol) походить з народно-латинської мови; нар.-лат. (fungus) campāniolus "шампіньйон", (букв.) "(гриб) польовий" є похідним від campus "поле".
У тлумачному словнику у редакції 1980 року це слово теж фігурує, тому, ймовірно, багато людей його активно вживають його досі. Але мовознавці все ж радять вживати слово «печериця».
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.