UA / RU
Підтримати ZN.ua

Atlantic Council: В України є шість ключових вимог для переговорів з Росією

Західні партнери повинні дати зрозуміти Москві, що санкції не будуть скасовані до тих пір, поки вона не виконає все, на чому наполягає Київ.

Низка сміливих українських атак в окупованому Криму і в російському Білгороді стала сигналом про початок нового етапу війни, в якому Україна все більше буде брати ініціативу на себе, створюючи військовий порядок денний. Паніка почала поступово поширюватися серед простих росіян. Багато з них вирішили покинути Крим і Білгород.

Цей зсув в динаміці після шести місяців боїв точно помітили в Кремлі. Війна все ще далека від свого завершення. Але Україна помітно стає більш рішучою, а російські наступальні операції швидко втрачають напір. Через це Владімір Путін демонструє ознаки того, що він хотів би повернутися за стіл переговорів, - пише в статті для Atlantic Council шведський економіст і дипломат Андерс Ослунд. Військова перемога зараз, здається, за межами російських можливостей. Тож лишається не відомим, чи війна зайде в затяжний глухий кут, чи Україна зможе змусити Росію відступати. 

Ослунд пише, що на відміну від Москви, у Києва немає проблем з резервом солдатів. І не схоже, щоб українську армію чекали неминучі проблеми з залученням нових солдатів. Однак, українська армія все же сильно залежна від поставок західної зброї, необхідної для початку серйозного контрнаступу. Дехто в Берліні, Парижі і Вашингтоні боявся, що забезпечення України потужною зброєю може спровокувати Путіна на ескалацію. Натомість в останні тижні Росія погодилася розблокувати українські порти в Чорному морі і продемонструвала готовність пустити міжнародних іспекторів на Запорізьку АЕС, яку вона зараз контролює. Тим часом, помітні посланці Кремля, такі як колишній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер заявили про готовність Путіна до початку переговорів.

Цілком можливо, що російський автократ зараз розуміє загрозу поразки. І тому він намгається відновити свої позиції, вдаючись до дипломатії. У всякому разі, в Україні досі відкидали будь-які перспективи початку переговорів високого рівня. Однак, оскільки війна затягнулася, Україна, швидше за все, зіштовхнеться з міжнародним тиском у найближчі місяці. Київ будуть підштовхувати до участі в нових дипломатичних ініціативах. Саме тому Україні дуже важливо чітко заявити про свої ключові вимоги наперед.

Фундаментальний страх полягає в тому, що Путін може використати передчасне перемир’я, щоб закріпити свої завоювання, як це було у випадку з Мінськими угодами у 2014 і 2015 роках. Таке перемир’я стане лише підготовчим етапом для нової війни у найближчі роки, яка почнеться, щойно Росія «залиже свої рани» і перегрупує війська.

Тож як президент Володимир Зеленський правильно наголосив, перша і говна умова для майбутніх мирних переговорів - це відновлення українського контролю над усіма окупованими територіями. До них належить Крим, Донбас і всі регіони, які російській армії вдалося захопити за останні шість місяців. Повне відновлення територіальної цілісності України - це єдиний спосіб гарантувати довготривалий мир.

Читайте також: "Не можна говорити з тим, хто хоче забрати ваше життя": Джонсон про переговори з РФ

По-друге, Україні потрібні надійні гарантії безпеки. Київ більше не може погодитися на щось на стільки ж недосконале, як Будапештський меморандум 1994 року. Путін зневажає всі міжнародні договори. Тож єдина надійна гарантія - це членство в НАТО і сильна українська армія. Зважаючи на надзвичайні успіхи України в цій війні, для альянсу повинно бути за честь запропонувати країні швидку процедуру вступу, якою скористалися Фінляндія і Швеція. Якщо військовий блок не зможе досягти консенсусу щодо України, аналогічні «залізні» гарантії безпеки можуть надати окремі ключові держави. Втім, цього може бути не достатньо, щоб розвіяти виправдані занепокоєння Києва.

По-третє, Росія повинна заплатити воєнні репарації за все, що вона зруйнувала в Україні. Київська школа економіки створила базу даних і підрахувала, що прямі фізичні збитки в перші місяці російського вторгнення склали 110 мільярдів доларів. При цьому, ВВП країни за підсумками 2022 року впаде на 35%, що означає, що вона не отримає 70 мільярдів доларів. Остаточна оцінка матеріальних збитків може бути набагато вищою. Західим урядам варто пом’якшити фінансове навантаження післявоєнної відбудови України, конфіскувавши 316 мільярдів доларів заморожених валютних резервів, які належать Центральному банку РФ. Також потрібно виявити інші джерела російського фінансування, а також запустити юридичні механізми, які б дозволили скерувати ці гроші Україні. Забезпечення російських репарацій повинне стати одним з ключових запитів Києва до своїх західних партнерів.

По-четверте, Чорноморськоий флот РФ повинен назавжди залишити військово-морську базу в Севастополі. Російське вторгнення в Україну почалося в 2014 році з анексії Криму. Ця операція сильно покладалася на російські сили, які базувалися в Севастополі. Кремль вже в односторонньому порядку розірвав Харківські угоди від 2010 року, які розширили оренду севастопольської бази до 2042 року. Тож флот може просто зараз покинути півострів.

Читайте також: Чорноморський флот РФ втратив свою ефективність — британська розвідка

П’ята вимога - щонайменше два мільйони українців опинилися на території Росії після початку вторгнення. Багатьох з них грубою силою депортували. Всі українці, які захочуть повернутися додому, повинні мати таку можливість. Тисячі українських дітей, яких вивезли в РФ і незаконно всиновили, теж повинні повернутися в Україну.

І шоста вимога - російські солдати і чиновники, які скоїли воєнні злочини, повинні постати перед Міжнародним кримінальним судом в Гаазі. Українська влада вже почала процес реєстрації і дуже детальне документувалля російських воєнних злочинів.

Ослунд пише, що ці шість вимог повинні стати базою для будь-яких потенційних мирних переговорів. Заходу слід повністю підтримати Україну в цей критичний момент і позбутися страху принизити чи спровокувати Путіна. Досвід останніх шести місяців свідчить, що, зіштовхнувшись з рішучим опором, російський автократ більше схильний відступити, а не піти на ескалацію.

Тому західним лідером варто зосередитися на забезпеченні України зброєю, необхідною для перемоги у війні, а також послати Москві чіткий сигнал, що санкції ніхто не скасує, поки Росія повністю не виконає всі українські вимоги. Перш за все, вони повинні уникати спокуси запропонувати поступки в обмін на паузу в боях. Українці розуміють марність пошуку компромісу з Кремлем. Вони знають, що війна закінчиться тільки тоді, коли Росія зазнає поразки. Міжнародні партнери України теж повинні зрозуміти це і виступити єдиним фронтом проти Москви на будь-яких мирних переговорах у майбутньому. Замість того, щоб боятися реакції Путіна, якщо він програє, Заходу краще було б непокоїтися через те, що він може зробити, якщо переможе.