Поки росіяни обстрілюють військові та цивільні цілі в Україні, офіцери Служби безпеки України зібрали частини розбитих ракет та передали їх приватним аналітикам. Крилаті ракети є топовим озброєнням у російському арсеналі, але вони містять низькотехнологічні компоненти. Про це йдеться у статті Джона Ісмея для The New York Times, яку він написав на основі висновків Conflict Armament Research, незалежної британської групи, що ідентифікує зброю, використану у війнах по всьому світу. Дослідницька група перевірила російську техніку в липні на прохання українського уряду.
Доповідь підриває наратив Москви про те, що вона має потужну і технологічну армію, яка може конкурувати з армією її західних супротивників. Зброя, яку Росія використовує для знищення українських міст, часто базується на західних інноваціях попри санкції, запроваджені проти Росії після анексії Криму.
«Ми побачили, що Росія повторно використовує одні й ті самі електронні компоненти в різних видах зброї, включно з їхніми новітніми крилатими ракетами та ударними гелікоптерами, і ми не очікували цього побачити, – сказав Демієн Сплітерс, дослідник Conflict Armament Research, – Російська керована зброя повна неросійських технологій і компонентів, і більшість комп’ютерних мікросхем, які ми задокументували, були виготовлені західними країнами після 2014 року». Як Росія отримала ці частини, невідомо.
Слідчі проаналізували залишки трьох типів російських крилатих ракет – у тому числі найновішої та найдосконалішої моделі Х-101 і новітньої керованої ракети «Торнадо-С». Усі вони містили ідентичні компоненти з маркуванням SN-99. Використання Росією тих самих компонентів вказує на вузькі місця в її ланцюжку поставок і що обмеження поставок компонентів SN-99 уповільнить здатність Москви поповнювати свої запаси керованої зброї. Слідчі виявили залежність російських інженерів від певних напівпровідників конкретних західних виробників у боєприпасах, безпілотниках, комунікаційному обладнанні, авіоніці вертольотів та інших військових товарах.
Виявлено різкі відмінності між російським найвищим озброєнням і тим, яке українські сили отримали зі США. Слідчі були шоковані очевидною байдужістю Росії до наявності такої кількості зброї, яку ворог потенційно міг би переробити.
«У кращому випадку це кінець 1990-х або середина 2000-х років, – сказав Арсеніо Менендес, підрядник NASA, який як хобі розробляє компоненти зброї, вивчивши фотографії російської військової електроніки. – По суті, це еквівалент відеоігрової консолі Xbox 360, і, схоже, вона відкрита для всіх, хто хоче розібрати її на частини та створити власну копію».
Для порівняння, Міністерство оборони США має стандарти, яких повинні дотримуватися військові підрядники, щоб ускладнити ворожим державам створення власних версій трофейної зброї. «Ви можете побудувати сітку навколо комп’ютерного чіпа, яка при дослідженні видалить вміст», – сказав Менендес.
Російська навігаційна система нагадує архітектуру GPS-приймачів з відкритим кодом, на яку не поширюються федеральні обмеження щодо продажу та експорту оборонної продукції.
«Команда коледжів, які спеціалізуються на електротехніці, могла б створити це», – сказав він.
Мішанина деталей, які Росія використовує для створення своєї керованої зброї, також може пояснити, чому її крилаті ракети іноді такі не точні. Помилки, зроблені нестандартними пристроями GPS при обробці супутникових сигналів, можуть зрештою призвести до того, що крилата ракета значно промахнеться по цілі.
Нагадаємо, влада Росії переводить підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) на цілодобові графіки роботи. Навантаження просто переклали на працівників. Про це нещодавно повідомляв журналіст Роман Цимбалюк