Постійний представник Константинопольського патріархату при Всесвітній раді церков архиєпископ Тельміський Іов (Геча) заявив, що його церква вважає неканонічною анафему, накладену на українського гетьмана Івана Мазепу Московським патріархатом в листопаді 1708 року.
"Незважаючи на накладення Російською церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена за політичними мотивами як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських або канонічних причин", - заявив архієпископ Іов в інтерв'ю виданню "Главком".
Він зазначив, що анафема на Івана Мазепу була накладена Російською церквою після звинувачення його в державній зраді і переході на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.
"В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони надихали його на смертному одрі та відпустили від гріхів, а потім і відспівували. Його тіло було покладено в православній церкві містечка Варниці, яка перебувала в юрисдикції Вселенського Патріархату, а згодом його перепоховали в місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгіївського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за покійними гетьмана. Цей митрополит був ієрархом Вселенського патріархату. Так що можемо говорити, що Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського патріархату!", - сказав архиєпископ Іов.
Крім того він пояснив, що після першого зруйнування російськими військами Запорозької Січі в 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернулося під юрисдикцію Константинопольського патріархату, і Мазепа разом з Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.
Архиєпископ Іов також підкреслив, що акт 1686 р., яким Київська митрополія передавалася під тимчасову опіку (намісництво) Московському патріарху, стосувався тільки Лівобережної частини України, що перебувала тоді під владою Москви і практично не торкалася інших українських територій.
За словами архієпископа Іова, Вселенський патріархат 13 листопада 1924 видав Томос про дарування автокефалії Православній церкви в Польщі. Цей Томос скасував акт 1686 р., оскільки як зазначено в ньому приєднання Київської кафедри суперечило канонічним правилам і Московський патріархат не виконав обумовлених в акті 1686 р. вимог, згідно з якими Київська митрополія повинна була зберегти свої права автономії та канонічну єдність з Вселенським патріархатом. При цьому автокефальна Православна церква в Польщі (а по суті, Західної України та Західної Білорусії) проголошувалася правонаступницею історичної автономної Києво-Галицької митрополії Вселенського патріархату.
Нагадаємо, що экзархи Вселенського патріархату в Україні – єпископ Едмонтону і Західної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіон і архієпископ Памфільський і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїл під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком дали зрозуміти, що питання надання томосу Україні вже вирішено.
31 серпня патріарх Константинопольський Варфоломій під час зустрічі з главою Російської православної церкви Кирилом поставив до відома останнього, що Константинополь має намір надати автокефалію української помісної церкви.
А вересневий Архієрейський Собор Константинопольської церкви підтвердив її право надавати автокефалію помісним церквам без узгодження з іншими церквами.
Очікується, що засідання Синоду Вселенського патріархату, на якому можуть видати Томос про надання українській православній церкві автокефалії, відбудеться 9-11 жовтня, хоча раніше він був запланований на вересень.
Детальніше про перспективи надання автокефалії української помісної православної церкви читайте в матеріалах Катерини Щоткіної "Святіший трикутник" і "Не Собором, так Томосом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".