Американська сторона обмежила частину функцій поставлених в Україну радарів артилерійської розвідки, призначених для пошуку та виявлення артилерійських батарей супротивника, що значно знижує ефективність бойового застосування української артилерії.
Про це у своїй статті для DT.UA пише журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов. За його словами, надання зазначеної техніки має для ЗСУ неоціненне значення, оскільки своїх аналогічних радарів в України немає.
Американські радари сьогодні виконують основний обсяг роботи з виявлення артилерійських позицій російських військ в Донбасі. США поставили українській стороні кілька десятків комплексів. Серед них - мобільні комплекси близької дії типу AN/TPQ-48 і AN/TPQ-49, з дальністю виявлення до 10 кілометрів, а також як мінімум 6 мобільних комплексів AN/TPQ-36 з дальністю виявлення до 24 кілометрів.
"Однак є й проблема: американські військові обмежили функції поставлених нам радарів. Вони видають точні координати цілей, однак позбавлені функції коригувати власний контрбатарейний вогонь. Тобто обчислювати траєкторії своїх власних снарядів, які летять для ураження батарей противника, і уточнювати, наскільки точно уражена вирахувана ціль. Попри кількаразові запити української сторони, американська досі не надає кодів доступу для зміни цих параметрів. Це значною мірою знижує ефективність бойового застосування української артилерії під час контрбатарейної боротьби", - йдеться в статті.
Автор зазначає, що постачання комплексів були обіцяні держдепартаментом США ще в липні 2014 року. Тоді артилерійські радари були покликані зафіксувати факт застосування російської артилерії з території РФ по Україні.
"Війна ще не стала війною механізованих з'єднань. І радари мали, за задумом Вашингтона, викрити російську участь, стати, по суті, інструментом моніторингу, а не бойовим інструментом, покликаним завдати поразки російській армії. Саме звідси народилося абсурдне обмеження, що не дозволяє інтегрувати радари в українські волонтерські системи керування артилерійським вогнем. Обмеження функцій мало, за задумом адміністрації Обами, показати, що США не хочуть ескалації війни, що цей захід спрямований не на завдавання втрат російській армії, а на фіксацію порушень", - вказує Бутусов.
За його словами, вже в серпні 2014-го, після початку масштабного вторгнення в Донбас регулярної російської армії, це обмеження втратило свій сенс. Незважаючи на це, при поставках радарів як і раніше застосовується давно застарілий підхід.
"Причому підхід цей просто вражає своїм бюрократичним ідіотизмом. Радар залишається радаром, і поставки США однозначно свідчать про поставки сучасного озброєння українцям. Радари дають координати російських батарей з високою точністю. І, за наявності найпростіших систем керування вогнем, українці насипали й насипають у відповідь по цих координатах снарядів. Звісно, не так швидко й точно насипають, як могли б, але влучення все-таки є, все одно знищуються техніка і особовий склад противника. То який сенс обмежувати функціонал радара? Чому не дати алгоритми доступу в систему керування для інтеграції з системою керування вогнем?", - задається питанням експерт.
На думку Бутусова, в дане рішення втручалися люди, які не мають компетенції у військових питаннях, і рішення має інерцію, яку неможливо пробити у Вашингтоні навіть через роки.
Нагадаємо, що 2 липня минулого року США передали Україні чотири контрбатарейні радарні системи AN/TPQ-36 і 10 систем AN/TPQ-49. Церемонія передачі відбулася в аеропорту "Бориспіль" за участі президента Петра Порошенка і тодішнього посла США в Україні Джеффрі Пайетта.
Детальніше про проблемних аспектах американської військової допомоги Україні читайте в статті Юрія Бутусова "Військова техніка США для України: політичний символізм і цілепокладання" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".