В Україні розмір аліментів на дитину, що визначений рішенням суду, не є незмінним. Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може бути змінений за позовом одержувача у деяких випадках. У Мін'юсті пояснили, коли розмір аліментів на дитину можна збільшити.
Які фактори враховує суд при призначенні розміру аліментів
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Які докази треба надати для зміну розміру аліментів
Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
Якщо погіршився стан здоров’я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Для їх підтвердження повинні бути докази понесених витрат.
«Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження», – наголосили у Мін'юсті.
Доказова база є дуже важливою, оскільки через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.
Раніше ми писали, чи можна стягнути аліменти з боржника, якщо він знаходиться на тимчасово окупованій території.