Активісти проекту "Речовий доказ" написали відкритого листа до президента України Петра Порошенка, генерального прокурора Юрія Луценка, спікера Верховної Ради Андрія Парубія, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, ГПУ, СБУ та МВД, у якому висловили стурбованість щодо нападів на громадських активістів.
"Ми, що нижче підписалися, заявляємо цим відкритим листом про нашу глибоку стурбованість, абсолютне неприйняття й повне засудження тих негативних явищ, які спостерігаються останнім часом в Україні та є нічим іншим, як реваншем антидемократичних сил у гібридному та потворному поєднанні з неприхованою сваволею кримінальних елементів. Її зовнішнім проявом є напади на громадських активістів, тиск і погроми, відверте попирання закону тощо", - йдеться в повідомленні групи "Речовий доказ" у Facebook.
Так, 13 грудня четверо невідомих у балаклавах напали на арт-салон "Дукат" на в центрі Києва. Нападники облили приміщення бензином зсередини та повідомили про те, що це – попередження для власника "Дуката" Леоніда Комського.
Комський є власником "Дукату" та одним із учасників проекту "Речовий доказ". Мета проекту – зберегти пам'ятки архітектури на вулиці Рейтарській, не допустити нового будівництва в історичному центрі Києва і низка інших громадських ініціатив. Серед вимог – покарати причетних до схеми розкрадання власності територіальної громади Києва, і повернути будівлі у комунальну власність.
"Ми впевнені, що тиск на Леоніда Комського напряму пов'язаний з його активною громадянською позицією, спрямованою на захист історичного середмістя Києва від хижацької та недолугої забудови, збереження культурної спадщини столиці та перешкоджання розкраданню комунального майна, що належить міській громаді" - наголошується у листі.
Сам він також пов'язує напад зі своєю громадською діяльністю з протидії розкраданню власності киян, та вважає замовником народного депутата Олеся Довгого. Активісти ж порівняли напад на "Дукат" із "класичним криміналом у дусі бандитських розборок 1990-х".
"Якщо ми справді хочемо бачити Україну правовою державою, то цькування та напади на громадських активістів унаслідок колаборації владних структур і криміналу мусять назавжди залишитися у минулому…Вимагаємо негайно зупинити терор і звернути увагу правоохоронців на протиправні дії, пов'язані з розкраданням міського майна і тероризуванням активістів", - резюмується у листі.
Підпис під ним поставили громадські діячи, актори, художники, музиканти, журналісти, вчені, письменники, режисери та дипломати.
У часи каденції мера Києва Леоніда Черновецького рішенням Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" було затверджено перелік із 884 об'єктів нерухомості, які перебували в комунальній власності Києва і підлягали приватизації.
До нього входив і будинок за адресою вулиця Рейтарська, 8-5 Б, розділений на три частини загальною площею 1 617,1 кв м. Іншу частину будівлі, площею 473,8 кв м, було включено до переліку під приватизацію рішенням Київради від 31.03.2011 року №100/5487 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва".
Поступово будинок стали купувати, теж частинами. Непублічно: без згадувань у ЗМІ та реального аукціону. Власниками будівлі стали приватні компанії "Рейтерс" і "Георгієвський резиденс", які об'єднують родичі реальних власників – тесть колишнього голови ДФС Романа Насірова та сестра колишнього секретаря Київради, нині народного депутата Олеся Довгого.
Можна припустити, що елітну нерухомість у центрі столиці викуповували з метою вести нове будівництво. Докладніше в статті юриста Сергія Стерненка "Як будинки в історичному центрі Києва у киян забирали" у тижневику "Дзеркало тижня".