Майже три десятиліття української незалежності ознаменувалися великою кількістю самих різних реформ, велика частина з яких виявилася абсолютно безрезультатною. Про це у своїй статті для DT.UA пише доктор економічних наук, професор Університету ГФС України Костянтин Швабій.
Зокрема, зазначає автор, однією з причин невдачі цілої низки реформ виявилася переоцінка можливостей пострадянської України – з більшістю викликів країна, яка тільки-но вийшла зі складу СРСР, не змогла впоратися, хоча очікування на цей рахунок у народу і уряду були найоптимістичніші.
"Добре пам'ятаю цю ейфорію початку 1990-х років, коли після здобуття незалежності в багатьох наших співвітчизників була єдина думка: "Ми позбулися радянського ярма і дуже скоро заживемо краще за всіх у Європі". Адже за ресурсним, людським, інфраструктурним, географічним потенціалом ми були і, попри все, залишаємось однією з найбільш перспективних країн Європейського континенту. На жаль, не так сталося, як гадалося. Переоцінка своїх можливостей на старті і недооцінка викликів трансформаційного періоду ледь не обернулися для нас катастрофою", – пише він.
Втім, відзначає експерт, це лише одна "сторона медалі". Друга частина невдачі реформ в Україні полягає в тому, що Захід дуже слабо підтримував українські демократичні перетворення.
"Підтримка міжнародною спільнотою і нашими західними партнерами України завжди відбувалася за залишковим принципом. Не можна достеменно стверджувати, що було в мізках західних геополітиків стосовно цього питання, очевидним є лише те, що більшу підтримку, принаймні протягом 90-х років минулого сторіччя, мали країни Східної Європи (Польща, Чехія, Балтійські країни) і навіть Росія, аніж ми", – резюмує автор.
Детальніше про проблему невдач реформ в Україні, а також про низку українських податкових реформ, як ілюстративний приклад хаосу та напівзаходів, що застосовувалися в країні протягом останніх тридцяти років, читайте в матеріалі Костянтина Швабія "Довіра" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".