Учені заявили про те, що зникнення озер у Тибеті могло спровокувати землетруси в регіоні, "пробудивши" сплячі розломи в земній корі. Це відкриття доповнює дані про зв'язок між змінами клімату і геологічною активністю планети, повідомляє Live Science.
Приблизно 115 тисяч років тому в Тибеті існували гігантські озера, довжина деяких із них сягала 200 кілометрів. Сьогодні ж вони значно менші. До них належить, наприклад, озеро Намцо, довжина якого становить 75 кілометрів.
Група геологів на чолі з Чунруї Лі, науковим співробітником Китайської академії геологічних наук у Пекіні, припустила, що втрата води з озер могла мати непрямий вплив на місцеву геологію. Частково це пов'язано з тим, що великі озера чинять тиск на земну кору. Коли вони починають висихати, ця вага зменшується, і земна кора повільно піднімається.
Ще один важливий момент полягає в тому, що південний Тибет геологічно активний через тривале зіткнення Індії та Євразії, яке почалося 50 мільйонів років тому. Під південним Тибетом у земній корі накопичилася напруга, внаслідок чого утворилися стародавні тріщини — або розломи — готові до розриву. Вчені вважають, що повільне підняття кори, спричинене скороченням озер, могло спровокувати такі розриви та спричинити землетруси.
Вчені вивчили місцеву геологію, нанісши на карту стародавні берегові лінії озер, щоб визначити, скільки води втратили озера. Після цього за допомогою комп'ютерного моделювання вони визначили, наскільки повинна була піднятися кора у відповідь на це, і з'ясували, що це повинно було активізувати розломи.
Аналіз дослідників показав, що втрата води з озера Нам Ко в період від 115 тисяч до 30 тисяч років тому призвела до загального зсуву на 15 метрів по прилеглому розлому. Озера, розташовані за 100 км на південь від озера Нам Ко, за той самий період втратили ще більше води. Там, можливо, стався зсув на 70 метрів по прилеглих розломах.
Розрахунки також показали, що розломи в регіоні в середньому рухаються на 0,2- 1,6 міліметра на рік. Для порівняння, розлом Сан-Андреас, що проходить через Каліфорнію, в середньому зсувається на 20 міліметрів на рік. Але там рух здебільшого зумовлений процесами, що відбуваються глибоко під землею. Нове дослідження свідчить про те, що на суттєвий рух розломів можуть впливати і процеси, що відбуваються над нею.
Водночас, як зазначив Шон Галлен, доцент кафедри геології в Університеті штату Колорадо, який не брав участі в дослідженні, це не означає, що землетруси обов'язково виникатимуть там, де зникають озера. Такі землетруси відбуватимуться тільки там, де озера розташовані над земною корою, що накопичила напругу через тектонічну активність.
Філіп Стір, доцент кафедри геонаук в Університеті Ренна у Франції, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що напруга може також зніматися іншими поверхневими процесами. Сильні шторми можуть викликати раптову і швидку ерозію, видаляючи важкі породи з деяких ділянок земної кори і дозволяючи їй підніматися. Кар'єри, де із землі витягують великі обсяги породи, чинять аналогічний вплив.
Раніше вчені заявили про те, що більш посушливий клімат прискорює розпад Східної Африки.