Вчені з Італії і Швейцарії склали найдетальнішу на сьогоднішній день карту Венеції, на якій можна розглянути, які частини міста тонуть сильніше від інших і наскільки в цьому процесі беруть участь природні і антропогенні фактори. Робота опублікована в журналі Scientific Reports, її переказ можна прочитати на сайті LiveScience.
Карта складена за супутниковими даними в двох діапазонах радіохвиль, які сильно відрізняються просторовою дозвільною здатністю і частотою зйомки: C-діапазоні і X-діапазоні. Дані охоплюють період з 1992 по 2010 і з 2008 по 2011 роки відповідно. За словами авторів, в першому випадку вимірювання з супутників відображають більш повільні поступові рухи, викликані загальним опусканням лагуни і, у другому випадку, відносно швидкі зміни.
Ті зміни, які видно в X-діапазоні, автори вважають антропогенними, тобто викликаними перебудовами, реконструкцією і навіть рухом суден. Вони переважно носять локальний характер і, як зауважують автори, не тривають занадто довго. Антропогенні впливу призводить до локальної зміни рівня від -10 до +2 міліметрів в рік.
За оцінками вчених, у середньому Венеція опускається на 0,8-1,0 мм в рік. На цей "тектонічний" тренд накладається загальне підвищення рівня моря в Адріатиці. В результаті, за оцінками вчених, до 2100 року відносний рівень Венеції опуститься на 17-53 сантиметра (висота землі в центрі міста в середньому на 90 сантиметрів вище рівня води). Це призведе до того, що висока вода (aqua alta) в місті буде спостерігатися набагато частіше: не чотири рази на рік, як зараз, а від 20 до 250.
За останнє століття Венеція була затоплена на 25 сантиметрів. З них приблизно за 15 сантиметрів відповідає опускання внаслідок виснаження ґрунтових вод і ще 10 сантиметрів пояснюються підвищенням рівня моря. Для боротьби із затопленням міста в 2003 році влада почала будівництво дамб, які могли б закрити лагуну у разі загрози повені. !zn
Читайте також:
Три чверті Венеції пішло під воду через сильну повінь