Учені заявили про те, що радянський підводний човен часів холодної війни, який лежить на дні норвезького моря, викидає в навколишній океан радіоактивний матеріал, повідомляє Science Alert.
Радянський підводний човен К-278 "Комсомолєц" затонув після пожежі на борту у квітні 1989 року. Він забрав із собою не тільки ядерний реактор, а й дві торпеди. Морський радіоеколог Джастін Гвінн з Норвезького управління з радіаційної та ядерної безпеки при Центрі Фрама і його колеги провели дослідження, яке показало, що тривале руйнування підводного човна поки не призвело до руйнівних наслідків, на які здатне.
Торпеди залишаються герметичними, але реактор руйнується, періодично викидаючи у воду видимі шлейфи радіоактивних матеріалів.
"Викиди з реактора відбуваються вже понад 30 років, але практично немає доказів накопичення радіонуклідів у безпосередній близькості від підводного човна, оскільки викинуті радіонукліди, мабуть, швидко розбавляються в навколишній морській воді", - написали вчені.
Аварія "Комсомольця" забрала життя більшої частини екіпажу. Крім того, вона створила постійну радіаційну небезпеку. Постійний моніторинг затонулого судна, що почався в 1990-х роках, виявив періодичні витоки радіоактивних речовин. Перші дослідження показали, що підводний човен зазнав значних пошкоджень, корпус розколовся, а морська вода контактувала з ядерними торпедами.
У 1994 році було проведено масштабні роботи з герметизації пошкодженого торпедного відсіку, і жодних ознак витоку збройового плутонію в навколишнє середовище виявлено не було. Але щорічні розслідування, що проводяться норвезьким урядом, виявили радіоактивні ізотопи цезію у воді навколо підводного човна.
У 2019 році вчені провели масштабне дослідження, використовуючи дистанційно керований підводний апарат (ROV) Ægir 6000 для відбору проб води і вивчення життя навколо "Комсомольця", а також для оцінки пошкоджень самого судна. Уже тоді було зрозуміло, що підводний човен протікає. Під час же нового дослідження Гвінн і його колеги завершили аналіз зібраних даних і кількісно оцінили витік, його джерело та його вплив на екосистему морського дна.
Вчені з'ясували, що витік не постійний, він відбувається спорадичними сплесками з певних місць уздовж корпусу, включно з вентиляційною трубою і областю навколо реакторного відсіку. Підводний апарат записав відео, на якому видно шлейфи радіоактивних речовин, що просочуються в море, і в зразках цих шлейфів було виявлено ізотопи стронцію, цезію, урану і плутонію.
За словами вчених, поблизу судна рівні стронцію і цезію були "в 400 000 і 800 000 разів вищими, відповідно, ніж типові рівні цих радіонуклідів у Норвезькому морі". Вони також додали, що підвищені співвідношення урану і плутонію також вказують на активну корозію ядерного палива всередині реактора.
Але всього за кілька метрів від човна рівень радіоактивного забруднення різко падає, що свідчить про швидке розсіювання цих ізотопів.
Вчені також провели аналіз зразків губок, коралів і анемонів, що мешкають і ростуть на затонулому судні. Він показав трохи підвищений рівень радіоактивного цезію, але без явних ознак деформацій або інших пошкоджень. У навколишніх відкладеннях також поки що немає ознак забруднення.
Водночас підводний човен із часом втрачатиме свою цілісність, тож забруднення продовжиться.
Раніше вчені висловили занепокоєння появою тріщин на куполі Руніт - "могильнику" радіоактивних відходів, який розташований на Маршаллових островах.