Апарат NASA "Вояджер-2" передав на Землю дані, які йому вдалося зібрати в міжзоряному просторі. Як повідомляє The Guardian, апарат подолав кордон геліосфери через 40 років після запуску і зібрав дані за її межами.
"Вояджер-2" - другий апарат, якому вдалося вийти за межі оболонки, яка оточує Сонячну систему. Незважаючи на те, що він був запущений на кілька місяців раніше, ніж його "близнюк", "Вояджер-1", він вийшов у міжзоряний простір більш ніж на шість років пізніше, зробивши "тур" по Сонячній системі і отримавши неймовірні знімки Урана і Нептуна.
Тепер же "Вояджер-2" передав на Землю найбільш детальну інформацію про межі Сонячної системи. І це незважаючи на те, що вчені NASA не були впевнені в тому, що йому вдасться вижити і подолати цю межу.
"Ми не знали, наскільки велика "бульбашка" і ми точно не були впевнені в тому, що апарат зможе прожити достатньо довго для того, щоб досягти кордонів "бульбашки" і вийти в міжзоряний простір", - заявив професор Ед Стоун з Каліфорнійського технологічного інституту, який працює на місію з дня запуску у 1977 році.
Геліосферу можна розглядати як космічний погодний фронт: це межа, де заряджені частинки, які рухаються від Сонця, зустрічаються з більш холодним міжзоряним вітром. Раніше вчені вважали, що сонячні вітри поступово згасають з відстанню. Але "Вояджер-1" підтвердив, що існує межа, в якій температура різко падає, а щільність заряджених частинок збільшується, утворюючи плазму.
Вимірювання, проведені "Вояджер-2", дали вченим нові уявлення про межі геліосфери, оскільки інструменти "Вояджер-1", необхідні для прямих вимірів, вийшли з ладу ще у 1980 році.
Виявилося, що "Вояджер-2" зафіксував більш тонку межу геліосфери, ніж його близнюк. Можливо, це пов'язано з тим, що перший апарат проходив кордон у фазі максимальної активності Сонця. Або ж з тим, що "Вояджер-1" проходив кордон по іншій траєкторії, а значить, на його подолання потрібно більше часу.
Крім того, нові дані допомогли дослідникам визначити форму геліосфери. На їхню думку, межа Сонячної системи схожа на тупу кулю. "З цього випливає, що геліосфера симетрична. Принаймні, в двох точках, де апарати "Вояджер" перетнули її", - сказав Білл Курт з Університету Айови.
Дані "Вояджер-2" також надали додаткові відомості про межі геліопаузи – зовнішнього регіону геліосфери і точки, в якій сонячний вітер зустрічається зі зустрічними вітрами з міжзоряного простору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
"Вояджер-2" є першим і єдиним апаратом, що досягнув Урану (у січні 1986 року) і Нептуна (в серпні 1989 року). У загальній складності з обох космічних апаратів було передано на Землю 625 Гігабайт даних. За останніми даними, "Вояджер-1" пішов на 20,8 млрд км від Землі і на 20,9 млрд км від Сонця. За розрахунками вчених, запаси палива (енергію він отримує від радіоізотопних генераторів, які працюють на плутонії-238), дозволять апаратів серії "Вояджер" залишатися працездатними ще протягом десяти років. Потім зв'язок з Землею буде втрачений.