Вчені з Каліфорнійського технологічного інституту заявили про те, що велика частина води на Марсі не зникла в космос. Ймовірно, вона залишилася пов'язаної в мінералах кори Червоної планети, повідомляє Naked science.
У минулому Марс був оточений атмосферою, на ньому існували океани і озера. Ймовірно, занадто великі розміри і слабка магнітосфера не дозволили йому довго утримувати легкі сполуки, тому близько трьох мільярдів років тому Червона планета втратила атмосферу, а потім і вологу.
Але тепер вчені побудували модель, яка показує, що не менше третини води - а можливо і вся вона - не зникла в космос, а розсіялася в корі Марса і сьогодні залишається в глибині.
За сучасними уявленнями, колись води на Марсі було стільки, що вона могла б повністю покрити його поверхню шаром глибиною від 100 до 1500 метрів (для порівняння: 1000-метровий шар за обсягом еквівалентний Атлантичному океану на Землі). Вважається, що з втратою атмосфери молекули води, що випарувалися, швидко взаємодіяли з сонячним ультрафіолетом і розпадалися на кисень і водень. Активний кисень зв'язувався в формі оксидів, а надлегкий водень розсіювався в космос.
Разом з тим, деяку кількість води виявляють на Марсі і сьогодні, а отже, цей процес ще не завершився. Швидкості випаровування водню, яку виміряли орбітальні зонди, недостатньо для того, щоб вся вода встигла зникнути за три мільярди років. Це змусило вчених засумніватися в існуючих уявленнях про осушення Червоної планети.
У ході нового дослідження вчені використали результати мінералогічних досліджень, які провели марсоходи, а також вчені на Землі, вивчаючи метеорити, що впали на планету. На їхню думку, вода могла не зникнути в космос, а сховатися в породах планети. Розрахунки дослідників показали, що за один-два мільярди років цей процес міг зв'язати від 30 до 99% вологи Марса, а частина, що залишилася, зникла.
Через недостатньо повні знання про будову і склад поверхні Червоної планети, про її минуле, більш точні цифри отримати поки не вдається. Проте запропоновану модель реально перевірити: так, новий марсохід Perseverance працює на дні прадавнього озера, де здатні зберігатися зразки віком понад три мільярди років. На їхньому прикладі можна вивчити процес зв'язування води мінералами марсіанської кори.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше вчені за допомогою радара апарату Mars Express з'ясували, що під товстим шаром льоду на південному полюсі Марса може знаходитися не тільки озеро з рідкою водою, але і безліч водойм поменше. Ці водойми відокремлюються від головного озера перемичками «суші».