Вчені заявили про те, що надсічки, знайдені на стародавніх артефактах, вказують на те, що стародавні люди використовували структуровані символи для спілкування ще 40 000 років тому. Відмітини нанесли представники оріньякської культури в період від 43 000 до 34 000 років тому, повідомляє Science Alert.
Учені зазначають, що вони недостатньо складні, щоб вважатися писемністю в строгому сенсі цього слова. Вони не передають усне мовлення. Але спосіб їхнього розташування на різних предметах демонструє вимірну структуру, яку можна порівняти з найраннішими протоклінописними системами, що з'явилися близько 5300 років тому.
Лінгвіст Крістіан Бенц із Саарландського університету в Німеччині та археолог Ева Дуткевич із Берлінських державних музеїв вважають, що вони можуть бути раннім попередником писемності.
На думку Бенца і Дуткевич, ці знаки "доводять, що перші мисливці-збирачі, які прибули до Європи, вже застосовували послідовності знаків порівнянної складності цілеспрямованим, систематичним і загальноприйнятим чином — за кілька десятків тисяч років до появи справжньої писемності".
Під час дослідження Бенц і Дуткевич вивчили 260 предметів оріньяцької культури, які знайшли в печерах на території сучасної Німеччини. Серед них були фігурки та інші артефакти, вирізані зі слонової кістки, кісток інших тварин і рогів. На багатьох із них розташовувалися крапки, лінії, хрести, зигзаги, зірки та штрихування.
Дослідники каталогізували понад 3000 окремих знаків на знайдених артефактах, згрупувавши їх за категоріями і зафіксувавши тип об'єкта, на якому кожен з них був зображений. Цей набір даних послужив основою для їхнього статистичного аналізу.
Аналіз показав, що ці знаки були нанесені не випадково. Символи з'являлися в навмисних, повторюваних послідовностях із вимірною структурою. У різних типів об'єктів були різні візерунки: наприклад, фігурки містили послідовності зі щільністю інформації — зі структурованішою варіацією всередині послідовності — приблизно на 15% вищою, ніж інструменти.
Своєю чергою, щільність візерунків на інструментах виявилася приблизно на 10% вищою, ніж на трубках або флейтоподібних артефактах, і приблизно на 15% вищою, ніж на особистих прикрасах.
Візерунки залишалися незмінними протягом 10 тисяч років, що може вказувати на те, що вони виконували постійну, загальну функцію, а не просто прикрашали. Дослідники зазначають, що ця функція не полягала в записі усного мовлення; ці візерунки не відповідають писемності, яка, як відомо, вперше з'явилася близько 5000 років тому.
На думку вчених, ці візерунки були формою людського спілкування.
Раніше вчені заявили про те, що стародавні майя використовували "мову жестів" при створенні знаменитого вівтаря віком 1300 років. І ці жести можуть позначати важливі дати в календарі "Довгого рахунку".