Інженер Массачусетського технологічного інституту (США) Ангела Белчер запропонувала новий підхід: не просто видаляти вуглекислий газ із навколишнього середовища, а й перетворювати його на тверді карбонати, які можуть стати в нагоді як будівельні матеріали.За фінансової підтримки італійської енергетичної компанії Eni Белчер та її аспіранти Роберто Барбера і Елізабет Вуд зробили це за допомогою генетично модифікованих дріжджів, що використовуються у звичайній пекарні. У лабораторних умовах їм вдалося на кожен кілограм вуглекислого газу отримувати два кіло карбонату.
Вчені надихнулися прикладом морських тварин, які будують свою тверду, як камінь, оболонку з вуглекислого газу та іонів мінералів, розчинених у воді. Дріжджі не володіють такою здатністю, тому їх наділили генами морських організмів - зокрема, молюска, відомого під назвою «морське вушко». Ці гени кодують виділення ферментів та інших білків, які допомагають двоокису вуглецю проходити через процес мінералізації.
Деякі компанії вже навчилися уловлювати вуглекислий газ і перетворювати його на твердий матеріал, але в основі цих технологій - хімічні процеси. Біологічна система більш ефективна. Окрім того, вона не вимагає нагрівання й охолодження, а також використання токсичних речовин. У промислових масштабах джерелом мінеральних іонів стане звичайна морська вода.За матеріалами Компьюленты
