Міжнародна команда вчених заявила про те, що їй вдалося знайти мікробів на глибині 1200 метрів, де температура породи досягає 120 градусів Цельсія. Тут при величезному тиску вода ще не кипить, але на насичена сульфатів і іншими солями, повідомляє Naked science.
Вчені провели буріння в Нанкайській западині, що простягнулася майже на 900 кілометрів уздовж східного берега японського острова Хонсю. Дослідники підняли зразки з глибини 1200 метрів. Тут Філіппінська літосферна плита взаємодіє з Євразійською, це один з найбільш сейсмічно активних регіонів на Землі.
Температура з глибиною зростає швидше, ніж звичайно. Для того, щоб досягти температури в 100 градусів Цельсія, вченим було достатньо заглибитися на 1000 метрів.
«Раніше лише лічені буріння досягали такої глибини, на якій температура осадових порід перевищувала 30°С. Мета нашої експедиції T-Limit полягала в тому, щоб пробурити на 1000 метрів, в породи з температурою до 120°С, - і ми досягли успіху», - заявив провідний автор дослідження Кай-Уве Хінрікс. Роботи проводили на глибині моря близько 4800 метрів, бур досяг 1180 метрів нижче рівня дна. Аналізуючи підняті зразки, вчені помітили, що з ростом глибини щільність мікробного населення падає, а коли температура оточуючої породи перевищує 45°С, практично зникає.
За цим слідують шари, майже позбавлені клітин. При температурі вище 50°С їхня кількість не перевищує 100 на кубічний сантиметр. Але зростає кількість бектеріальних ендоспор - форм, які можуть пережити несприятливі умови. Їхнє число досягало максимуму при температурі близько 85°С, в шість тисяч разів перевищуючи кількість звичайних вегетативних клітин. Вчені припускають, що таким чином деякі мікроби здатні чекати відповідних умов доволі довгий час, у порівнянні з тимчасовими масштабами геологічних процесів, - і переходити до вегетативного розвитку, як тільки обставини зміняться на краще.
Але вегетативні клітини вдалося виявити і нижче тисячі метрів, там, де температура досягає 120 градусів Цельсія. При величезному тиску вода при цьому ще не кипить, зате насичена сульфатами та іншими солями. Автори виявили присутність оцтовокислих і сульфатредуцуючих мікробів - «гіпертермофілів», адаптованих до подібного екстремального середовища.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше вчені з Великої Британії та Ірландії заявили про те, що павуки Steatoda nobilis виявилися переносниками стійких до антибіотиків бактерій. Зазвичай наслідки їхнього укусу проходять протягом декількох годин, але в деяких випадках вони можуть викликати зараження і стати смертельними.