UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вчені за допомогою світла пробили "діру в часі"

Вчені зробили сенсаційний прорив у технології передачі зашифрованих даних - їм вдалося заховати інформацію у часовій дірі. Однак ефективність цього методу поставлена під сумнів у наукових колах, оскільки передані дані ніхто не може отримати.

У найближчому майбутньому комунікаційні технології можуть очікувати перехід на новий етап розвитку, на якому відправники і одержувачі інформації зможуть бути спокійні за безпеку даних. Все завдяки відкриттю групи вчених, які зуміли за допомогою світла створити "діру в часі", здатну приховувати інформацію.

Група електротехніків під керівництвом інженера Джозефа Лакенса з американського Університету Пурдью використовувала лазери, щоб створити щось на зразок "плаща-невидимки", здатного ховати інформацію у подобі "дір у часі".

В основу своєї роботи вчені поклали відкриття британця Вільяма Генрі Фокса Тальбота, батька фотографії, який ще в першій половині XIX століття описав феномен, який пізніше отримав назву "ефекту Тальбота". Він експериментальним шляхом довів, що світло при проходженні через дифракційну решітку розпадається на промені, які за допомогою відображень на поверхні з протилежного боку утворюють візерунок, що повторюється, ("килим Тальбота"), періодичність повторення якого залежить від частоти розташування отворів у решітці.

Американські вчені пішли далі і спробували створити "розриви" у візерунку шляхом чергування інтенсивності подачі світла на решітку. Для цього використовувався лазер, промінь якого трансформувався за допомогою спеціального модулятора. Із зворотного боку решітки у цей час вимальовувався все той же "візерунок" зі світла. Однак в окремі періоди часу різні частоти модуляції збігалися, і на "килимі" з'являлися темні зони.

Іншими словами, світло на решітку потрапляло постійно, але по інший бік на мить виникали неосвітлені плями, наче світло через решітку не проходило. Тобто вченим на коротку мить вдавалося ніби "стерто" сам факт того, що світло насправді було.

В таких ось "дірах в часі", як розраховують дослідники, і стане можливим ховати інформацію при передачі, наприклад, оптоволоконної мережі. Максимальна тривалість існування "дірок", якої вдалося досягти - 36 пікосекунд, або одна трильйонна частка секунди. Цього виявилося достатньо, щоб "сховати" інформацію, що надходила зі швидкістю 12,7 гігабіт на секунду.

Втім, у випадку даного відкриття перейти від теорії до практики буде не надто просто. Складність, за словами дослідників, в тому, що такі "дірки у часі" ховають не тільки саму інформацію, але і "стирають" факт її передачі. "Ми стерли з історії сам момент надсилання інформації. А значить, і отримати її ніхто не зможе", - зазначає Джозеф Лакенс.

Однак, на думку вчених, подальші дослідження в цьому напрямку дозволять настільки удосконалити метод, що його можна буде застосовувати всюди. !zn

Читайте також:

Британські вчені навчилися робити предмети невидимими

Інженери створили пристрій, що дозволяє бачити крізь стіни

Британський вчений пообіцяв через 40 років познайомити людство з інопланетянами