Учені з університету Колумбії в місті Палисейдс (США) склали своєрідний атлас з кліматичних карт Європи за останні дві тисячі років.
Основою для цього атласу послужили річні кільця декількох сотень найдавніших європейських і близькосхідних кедрів та інших довгоіснуючих порід дерев, які росли на території Європи впродовж кількох десятків століть. Як кажуть вчені, самі давні дерева росли на території південної Німеччини, Скандинавії та Ірландії – вони були ровесниками стародавніх римлян і Ісуса.
За словами вчених, товщина річних кілець залежить від того, наскільки несприятливими були умови в той рік, коли вони формувалися: чим менше був рівень опадів, тим темніше і тонше буде кільце. Дані кільця допомогли геологам відкрити кілька "великих потопів" і "великих посух" в історії Середньовічної та Нової Європи.
Наприклад, причиною розвитку "великого голоду" початку 14 століття послужив аномально високий рівень опадів, які спостерігалися майже на всій території Європи, починаючи з Ірландії і закінчуючи Польщею, Білоруссю і Литвою. Проте Італія, південна Іспанія і велика частина Візантії уникли цього лиха.
Ще однією несподіванкою стало те, що голод в Ірландії в 1740 і 1741 роках, який забрав життя більш як третини населення країни, був викликаний не тільки холодною зимою і весною, як вважають історики, а ще й низьким рівнем опадів під час весни і літа цих років.
Cook et al. / Science 2015
"Великий потоп" у Європі в 1315 році
Крім цього, геологи зафіксували кілька періодів "мега-засух" і "мега-опадів", які відбувалися в Середньовічної та Нової Європі в кінці 15 століття, в кінці 13 століття і на початку 1700 років. Дані факти, як вважають вчені, може допомогти пояснити причини певних історичних подій.
Раніше Група вчених NASA з'ясувала, що маса антарктичного льоду зростає, а не знижується, як стверджувалося досі. Виявилося, що в період з 1991 по 2001 роки Антарктида додавала по 112 млрд тонн льоду в рік. З 2003 по 2008 рік темпи збільшення скоротилися до 82 млрд тонн на рік.