Вчені заявили про те, що їм вдалося виявити зв'язок між хронотипом людини і інтенсивністю сигма-ритмів (веретеноподібної активності) її мозку уві сні. За словами дослідників, різниця між "совами" і "жайворонками" полягає не тільки в добовій активності, але і в самому характері їхнього сну, повідомляє Naked science.
У ході дослідження вчені вивчили дані 170 підлітків, середній вік яких становив 17 років. Учасники експерименту заповнили опитувальник про свою звичайну добову активність, потім молодих людей розділили на три групи. До першої увійшли "жайворонки", до другої - ті, хто зберігав середній рівень активності протягом усього дня, до третьої - "сови".
Після цього всі учасники пройшли обстеження методом електроенцефалографії уві сні. Також вчені дослідили біоелектричні потенціали, що виникають при рухах м'язів тіла і очей підлітків (методи електроміографії і електроокулографії відповідно). При дослідженні електроенцефалограм учасників вчені виділили сигма-ритми. Це спалахи активності з частотою 12-14 Гц, що виникають у другій стадії повільного сну. Сон на цій стадії неглибокий, в цей час сповільнюється серцебиття і знижується температура тіла, очі практично нерухомі. "Сонні веретена" можуть бути присутніми на третій і четвертій стадіях повільного сну, але до початку фази швидкого сну така активність повністю припиняється.
Обстеження показало: у підлітків, які віднесли себе до "жайворонків", інтенсивність і амплітуда сигма-ритмів виявилися значно слабкішою, ніж у двох інших груп. Також у цій групі веретеноподібна активність знижувалася перед настанням ранку в середньому швидше. При цьому тривалість сну була приблизно однакова у всіх групах.
Можливо, різниця в характері сигма-ритмів може бути пов'язана не тільки з активністю в різний час доби, але і з поведінковими та когнітивними відмінностями "сов" і "жайворонків". Вчені підкреслюють, що це лише гіпотеза: щоб підтвердити, що хронотип дійсно залежить від патернів мозкової активності, знадобляться додаткові дослідження за участю більших груп людей.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили в мозку людини два кластера генів, які відповідають за розвиток інтелекту. В ході досліджень вчені встановили, що ці ж гени в зміненому стані можуть призвести до епілепсії та когнітивного дисбалансу.