Вчені дослідили ДНК зуба людини, який був виявлений ще у 1984 році в Денисівській печері, і встановили, що цією людиною була жінка, яка жила в ній, щонайменше, на 20 тисяч років раніше, ніж інші відомі на даний момент денисівські люди. Висновки дослідників опубліковані в журналі Science Advances.
На думку дослідників, зуб, швидше за все, є другим корінним зубом нижньої щелепи і належить дитині 10-12 років. Генетичний аналіз ядерної ДНК показав, що це була дівчинка, а аналіз мітохондріальної ДНК суттєво розширив уявлення про генетичну різноманітність популяції денисівців. Вона виявилася порівнянною з сучасними, наприклад, європейськими популяціями людей. Якщо вважати, що накопичення мутацій у денисівців відбувалося приблизно з тією ж швидкістю, що у сучасних людей, то дівчинка жила на 20 тисяч років раніше, ніж жив володар зуба з минулої нотатки (Denisova 8), який вважався найбільш раннім з відомих денисівців. Той, у свою чергу, старший за інших, мабуть, не менше ніж на 60 тисяч років. Радіовуглецевий аналіз більш молодих останків говорить про вік, приблизно в 50 тисяч років.
Якщо враховувати всі похибки і наближення, то все одно можна тепер сказати, що денисівці населяли території Алтаю протягом не менше ста тисяч років. Вчені відзначають, що їхнє загальне генетичне різноманіття тому могло бути і більшим, ніж різноманітність сучасних популяцій в даний момент часу. Можливо, вони жили досить невеликими групами, що збіднювало їхній генофонд. Крім того, у вчених поки що є відомості лише про чотирьох індивідів, що жили в одній і тій же печері, так що нові знахідки зможуть розширити їхнє уявлення про цей предмет.
Раніше вчені встановили, що гени неандертальців викликають депресії, нікотинову залежність і захворювання шкіри у сучасних людей.