Вчені зі Шведського музею природної історії заявили про те, що "пористі" фосфорити віком 1,6 мільярда років насправді виявилися рештками бактеріальних матів, які активно фотосинтезували і виділяли кисень. Висновки дослідників опубліковані в журналі Geobiology.
У той період сучасний індійський гірський масив Віндхем представляв собою мілководне море, біля поверхні якого процвітали мікроорганізми, формуючи щільні бактеріальні мати. Серед них були і ціанобактерії, які до цього часу вже наповнили атмосферу киснем, виділяючи його як побічний продукт процесу фотосинтезу.
Деформація деяких бульбашок показує, що спочатку вони народжувалися в податливому, м'якому середовищі. Судячи з усього, ціанобактерії грали велику роль у формуванні осадових порід-фосфоритів. Вони могли вести до накопичення фосфору, а також створювати окислювально-відновний градієнт, який забезпечував осадження мінералів. З часом щільні, живі бактеріальні мати перетворилися на фосфорити, які сьогодні активно видобуваються і використовуються в якості добрив для нового фотосинтезуючого життя.
Раніше повідомлялося про те, що бактерії навчилися протистояти антибіотикам "останньої надії". Це означає, що незабаром можлива поява бактерій, стійких до всіх відомих типів ліків, і такі гени стійкості вже помічені у бактерій, які вражають людей.