Археологи виявили ранньохристиянський манускрипт, який може пролити світло на формування християнського світогляду до появи Нового Заповіту. Виявлений папірус датується ІІ століттям нашої ери, повідомляє Greek Reporter.
За словами вчених, цінність манускрипту полягає не лише у його віці, а й змісті. Один із авторів відкриття Джеффрі Фіш зазначає, що лише кілька відомих манускриптів можна датувати ІІ чи ІІІ століттям.
Рукопис містить висловлювання Христа, які частково збігаються з ранніми євангеліями, такими як від Матвія і Луки, а деякі з них зустрічаються в євангелії від Фоми, неканонічному тексті.
Разом з тим визначити точну дату створення рукопису важко, але вчені застосували метод палеографії, щоб порівняти почерк цього фрагмента з почерком інших датованих документів та неканонічних рукописів. Дослідники відзначають, що жоден метод датування не можна назвати однозначно надійним, але стверджують, що датування даного фрагмента є настільки точним, наскільки точною може бути палеографія.
Виявлений фрагмент отримав назву «Висловлювання Христа», хоча в ньому немає жодної фрази, яка б говорила «Ісус сказав». Короткість фрагмента не дає точно визначити його природу, чи є він частиною невідомого Євангелія чи просто збіркою цитат Ісуса, записаних раннім християнином.
Фрагмент проливає світло на те, як перші християни записували слова Ісуса. Можливо також, що перші Євангелії складалися з висловлювань Христа. Наприклад, Євангеліє від Фоми дотримується цього принципу.
Папірус торкається теми мирських турбот, аналогічної уривкам з канонічних та неканонічних Євангелій, закликаючи людей не турбуватися про життєві потреби. Деякі варіації у формулюваннях можуть відбивати різні погляди людську природу.
Дослідники вважають, що ранні християни високо цінували письмові записи вчень Ісуса, але були не дуже уважні до деталей, подібного до того, як Матвій і Лука використовували різні джерела у передачі його слів. Автор виявленого фрагмента також поєднав різні перекази про Ісуса.
Раніше археологи виявили в церкві, яка колись розташовувалась у стародавньому місті Віфсаїда, мозаїку з посвятою «Голові та вождеві Небесних Вісників» – так позначали апостола Петра. На думку вчених, це вказує на те, що церкву було збудовано на місці будинку, в якому жили апостол Петро та його брат Андрій.