Фізики з Університету Ватерлоо припустили, що мінімально можливий у фізичному Всесвіті масштаб часу на кілька порядків перевищує планківський час. Існування такого масштабу змінює фундаментальні рівняння квантової механіки, а разом з ними і уявлення про природу часу. Теорію автори представили в журналі The European Physical Journal C.
Мир Файзал і його колеги припустили, що мінімальний масштаб часу у Всесвіті набагато більший за планківський (останній становить приблизно 10 у мінус 43 ступені секунд). Більше того, цю гіпотезу можна перевірити експериментально. Корекція мінімального масштабу часу змушує перебудувати базові рівняння квантової механіки. Одним з "перевірочних" експериментів може бути вимірювання швидкості спонтанного випромінювання атома водню, вважають фізики. Модифіковані рівняння дають відмінний від існуючих показник. Аналогічні зміни можна спостерігати за швидкістю розпаду частинок і нестабільних атомних ядер.
Крім того, подібні зміни в базових рівняння квантової механіки змушують переглянути саме визначення часу. На думку вчених, він кристалічний, складається з дискретних, регулярно повторюваних сегментів.
Як заявив Фейзал, "фізичний Всесвіт подібний до кінокартини, де послідовність статичних кадрів створює ілюзію руху. Якщо всерйоз прийняти цю точку зору, то наше сприйняття реальності в дусі безперервного руху виявляється ілюзією, яку формує дискретна математична структура... Наше припущення вказує на платонічну природу реальності. Але на відміну від інших платонічних теорій, нашу ідею можна перевірити експериментально.
Раніше повідомлялося про те, що фізики спробували пояснити тривимірність Всесвіту.