Японські вчені спростували теорію астрофізика Стівена Гокінга про темну матерію. Як повідомляє Science Alert, згідно до теорії вченого, темна матерія може складатися зі скупчення мікроскопічних чорних дір.
Темна матерія – це загадкова субстанція, яка, згідно з існуючим теоріям, займає 85% маси речовини у Всесвіті. Разом з тим, зафіксувати і прямо спостерігати цю матерію дослідники не можуть. Теорія Гокінга могла б пояснити цей парадокс.
У 1971 році вчений опублікував статтю, в якій розширив теорію первинних чорних дір, запропоновану Яковом Зельдовичем та Ігорем Новіковим у 1966 році. Згідно до теорії, після Великого вибуху могла утворитися велика кількість чорних дір з діаметром горизонту подій близько 0,1 міліметра. Незважаючи на малі розміри, такі об'єкти повинні були володіти масою близько 67 квінтильйонів метричних тонн.
На думку Гокінга, на скупчення таких чорних дір і припадає невидиме речовина Всесвіту. Їх можна було б помітити по тому, як змінювалася б яскравість об'єктів, повз які вони проходили.
У ході нового дослідження вчені намагалися зафіксувати викривлення світла об'єктів, повз які проходять такі чорні діри. За сім годин спроб зафіксувати зміну яскравості зірки внаслідок проходження первинної чорної діри між світилом і спостерігачем вони зробили 190 знімків.
Якщо б теорія Гокінга була вірна, дослідникам вдалося зафіксувати близько 1000 викривлень. Разом з тим, їм вдалося помітити лише одну схожу подію. Це означає, що первинні чорні діри можуть відповідати тільки за 0,1% темної матерії. Тобто, це загадкова субстанція не складається з крихітних чорних дір.
Фізик Стівен Гокінг помер 14 березня минулого року на 77 році життя. У 22 року йому діагностували рідкісне невиліковне захворювання моторних нейронів - бічний аміотрофічний склероз. Хвороба прикувала його до інвалідного візка, він практично не міг говорити, лише через синтезатор голосу. Однак, незважаючи на прогнози лікарів, що він проживе лише кілька років, й інвалідність Гокінг продовжив займатися наукою та її популяризацією.
Гокінг досліджував проблеми Великого вибуху і чорні діри. Його науково-популярна робота "Коротка історія часу: від Великого вибуху до чорних дірок" (1988) стала бестселером.