Вчені за допомогою комп'ютерного моделювання встановили, що зіткнення давніх супутників не могло створити кільця Сатурна. Висновки дослідників опубліковані на сайті ArXiv.
Походження кілець Сатурна на сьогоднішній день залишається загадкою для вчених. Згідно з однією із сучасних теорій, вони утворилися в ході послідовних зіткнень протосупутників планети. При цьому частина матеріалу (в основному більш важкого) падала на Сатурн, частина утворювала наступне покоління супутників, а частина (в основному порівняно легкий лід) накопичувалася на орбіті у складі кілець – на цій висоті приливні сили не дозволяють дрібним уламкам скластися в більш великі тіла.
Якщо після зіткнення протосупутників залишалася деяка кількість великих фрагментів, то в новій моделі все закінчувалося швидким утворенням одного нового супутника, так що матеріал не встигав мігрувати ближче до Юпітера і сформувати кільця. Але якщо і великих фрагментів не залишалося, то модель призводила до утворення двох або більше супутників протягом дуже короткого часу. Потім вони знову зустрічалися – і все повторювалося знову.
Раніше дослідники місії Cassini за допомогою знімків, які були зроблені міжпланетною станцією, виявили в кільці F Сатурна незвичайні структури. Структури можуть бути утворені в наслідок зіткнення кілець планети з невеликими небесними тілами.