Геофізик Хенрік Свенсмарк із Технічного університету Данії заявив про те, що існує зв'язок між надновими та життям на Землі. За його словами, кількість близьких наднових корелює з обсягами біомаси, які зберігаються в осадових породах на планеті, повідомляє Naked science.
Вчений спирався на дані про близькі наднові, які спалахнули за останні 3,5 мільярда років, а також про глобальні рухи біомаси в цей період.
Ймовірно, близькі наднові впливають на клімат Землі за рахунок того, що частинки космічних променів, що відлетіли від них, потрапляють в атмосферу і можу служити «зародками» для формування хмар. Підвищення хмарності створює більш помітні перепади температур між екваторіальними та приполярними регіонами. Це посилює атмосферні вітри та морські течії, а з ними – інтенсивність перенесення та перемішування поживних речовин, що відіграє виключно важливу роль у глобальному розвитку екосистем.
Посилене перемішування стимулює продуктивність живих організмів, призводить до утворення більшої кількості органіки, а після їхньої загибелі – інтенсивнішому накопиченню таких речовин в осадових породах.
Ці процеси і простежив учений у своєму дослідженні. Поклади органіки він оцінював, спираючись на вивчення стародавніх зразків піриту, точніше, кількість органічних домішок, що опинилися в них, які можна визначити за співвідношенням ізотопів вуглецю.
Обидва показники корелювали один з одним протягом 3,5 мільярдів років, у тому числі останні 500 мільйонів, про які є більш точні дані. Вчений резюмував, що в геологічних масштабах часу інтенсивність космічних променів, які приходять на Землю від близьких наднових, може змінюватися на сотні відсотків і значно впливати на клімат планети та її біосферу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше астрономи з Університету Флоренції заявили, що їм вдалося знайти сліди перших зірок, що з'явилися у Всесвіті. Імовірно, що їхні елементи містить зірка AS0039, яка знаходиться в карликовій галактиці Скульптор на відстані 290 тисяч світлових років від Землі.