Італійські вчені визначили фрагменти чорної склоподібної маси, яка була знайдена в скелеті жертви виверження Везувію. Виявилося, що це мозок – це підтвердив аналіз характерних білків і жирів у складі маси, повідомляє N+1.
Наголошується, що це рідкісний випадок вітрифікації м'яких тканин в рештках людини. До цього подібні випадки були описані тільки у жертв бомбардувань часів Другої світової війни.
Жертвами виверження Везувію стали майже дві тисяч осіб не тільки в Помпеях, але і в Геркуланумі. Останки збереглися в тому чи іншому вигляді, але найчастіше вчені знаходять окремі кістки. М'які тканини зберігаються рідше.
У ході нового дослідження вчені вивчили останки людини, які були знайдені ще в 1960-х роках на місці загибелі Геркуланума. Людина лежала на животі обличчям вниз в маленькій кімнаті. Від скелета залишилася тільки грудна клітка і частина кінцівок. На думку дослідників, кістки черепа не витримали контакту з розпеченим вулканічним попелом.
На місці, де повинна була знаходитися черепна коробка, вчені помітили чорну склоподібну масу. В інших ділянках скелета вона не зустрічалася, не було знайдено нічого подібного і в останках інших жертв. Вчені припустили, що ця маса - фрагменти мозку, які зазнали вітрифікації, тобто згоріли при високій температурі, утворивши щось на зразок скла. Цей процес частіше описують для кам'яного вугілля: дерева вітрифікуються при температурі близько 310-530 градусів Цельсія.
Дослідники підтвердили своє припущення, вивчивши молекулярний склад маси і виявивши в ній білки, характерні для нервової тканини. Крім того, вченим вдалося знайти також жирні кислоти, які зазвичай зустрічаються у волосяному салі.
Таким чином дослідники підтвердили, що чорна склоподібна маса виявилася останками мозку жертви Везувію. Температуру, при якій сталася витрификация, автори роботи оцінюють приблизно в 470-520 градусів Цельсія.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше повідомлялося про те, що дослідники виявили в Помпеях незайману гробницю молодої жінки, яка датується IV століттям до нашої ери. Вчені припускають, що гробниця належить маловивченій культурі самнітів, які жили в цьому регіоні до римлян.