Вчені з Шеньчженьського інституту передових технологій (SIAT) Китайської академії наук провели досліди на мавпах, які показали, як певний вплив на мозок може допомогти людству під час польотів у космос. Дослідники пропонують занурювати людей у стан глибокого сну, повідомляє Science Alert.
Якщо людство коли-небудь почне подорожувати космосом, нам доведеться вирішити кілька проблем. Не остання з них – час, який потрібний для таких подорожей. Космос настільки величезний, а людські здібності настільки обмежені, що час на подорож до сусідньої зірки може стати серйозною перепоною.
Одне з вирішення цієї проблеми – великі кораблі, на яких за час подорожі зміниться кілька поколінь пасажирів. Але інший варіант – це штучна гібернація, якщо ми зможемо навчитися її використовувати.
У результаті нового дослідження вченим вдалося досягти цього стану. Але не у людей, а у мавп, у яких викликали стан гіпотермії.
Гібернація та її дещо менш коматозний стан, заціпеніння, є фізіологічними станами, які дозволяють тваринам витримувати несприятливі умови, такі як сильний холод і низький рівень кисню. Температура тіла знижується, а обмін речовин уповільнюється до мінімуму, утримуючи тіло в режимі, достатньому для виживання.
У стан глибокого сну впадають деякі ссавці, але до нього не дуже схильні примати. У ході нового дослідження вчені хотіли зрозуміти, чи зможуть вони штучно викликати стан гіпометаболізму або навіть глибокого сну у приматів шляхом хімічного впливу на нейрони в гіпоталамусі, які відповідають за процеси сну і терморегуляції — преоптичні нейрони.
Експеримент провели на трьох молодих самцях мавп-крабоєдів. Вчені вводили їм препарати, які впливали певні рецептори у мозку. Потім результати вивчили за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, поведінкових змін, фізіологічних та біохімічних змін.
Результати показали, що синтетичний препарат під назвою N-оксид клозапіну (CNO) може спричинити гіпотермію як під наркозом, так і без дії анестезії. Але в анестезованих мавп гіпотермія, спричинена CNO, призводила до падіння внутрішньої температури тіла, запобігаючи зовнішньому нагріванню.
Крім того, вчені помітили поведінкові зміни у мавп і порівняли їх з такими у мишей з індукованою гіпотермією. Як правило, миші знижують активність, і їхня частота серцевих скорочень знижується у спробі зберегти тепло. Але у мавп, навпаки, частота серцевих скорочень збільшилася, крім того, вони почали тремтіти. Це вказує на те, що теплорегуляція у приматів набагато складніша, ніж у мишей. При зануренні людей у стан глибокого сну, якщо це взагалі можливо, це потрібно враховувати.
Люди, які побували в космосі, зізнаються, що під час подорожі почувалися пригніченими. Вчені пояснили чому це відбувається.