Вчені з Італії та США виділили і проаналізували ДНК, яка була витягнута з останків людей, які жили на території Риму аж до періоду 12 тисяч років тому. В результаті дослідникам вдалося простежити історію жителів міста від мисливців-збирачів до падіння імперії, повідомляє Naked science.
Виявилося, що весь цей час Рим був значущим центром, "плавильним котлом" європейських народів.
У ході дослідження вчені зібрали матеріал на 29 різних археологічних ділянках. Була витягнута ДНК у 127 людей, а найстаріший зразок датований приблизно 10 тисячами років до нашої ери. Секвенувавши геноми і вишикувавши їх в хронологічному порядку, вчені змогли роздивитися зміни в населенні Риму в тривалій історичній перспективі.
Найдавніша ДНК вказала на те, що жителі міста були близькі до європейських мисливців-збирачів. Значний демографічний перехід відбувся близько 5000 років до нашої ери, з початком землеробства і приходом сюди ранніх фермерів з Межиріччя. Наступний перехід відноситься до початку залізної доби - приблизно 1000-500 років до нашої ери - і появи переселенців з східно-європейських степів. Поступово Рим ставав все більш значним космополітичним центром, де проживали і змішувалися представники безлічі різних народів. Імперський період характеризується припливом мігрантів з Близького Сходу.
Ще один значний демографічний перехід відбувся 1700 років тому з розпадом імперії та її поділом на Західну і Східну. Рим, який виявився столицею Західної імперії, почав вести активну торгівлю з провінціями західної та північної Європи. Представники племен, що населяли ці території, осідали в місті і привносили свою ДНК.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені заявили про те, що збудник середньовічної прокази міг проникнути в Європу завдяки вікінгам-торговцям, які продавали білячі шкурки і живих звіряток в портах на сході Англії.