Вчені заявили про те, що Марс був приречений на те, щоб стати млявою пустелею. І справа в його невеликих розмірах, повідомляє Space.com.
Завдяки даним марсоходів, таких як Curiosity і Perseverance, вчені знають, що в минулому на Марсі існували озера, річки і навіть океан. Але рідка вода зникла приблизно 3,5 мільярда років тому разом з більшою частиною атмосфери. Ця драматична подія сталася тоді, коли Червона планета втратила глобальне магнітне поле, яке захищало її від сонячного вітру.
Але нове дослідження свідчить про те, що ці зміни були викликані набагато більш фундаментальними причинами: Марс занадто маленький, щоб утримувати воду тривалий час.
«Доля Марса була зумовлена з самого початку. Ймовірно, існує поріг вимог до розміру кам'янистих планет, який дозволяє утримувати достатньо води, щоб забезпечити населеність і тектоніку плит», - заявив один з авторів дослідження Кун Ван, доцент кафедри наук про Землю і планети Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. І цей поріг вище, ніж у Марса.
У ході дослідження вчені вивчили 20 марсіанських метеоритів, які відображають склад Червоної планети. Вік «космічних каменів» варіювався від 200 мільйонів до чотирьох мільярдів років. Дослідники виміряли вміст ізотопів калію в них. Калій використовували як індикатори більш легких і летючих сполук, таких як вода.
Виявилося, що Марс втратив набагато більше летючих з'єднань під час формування, ніж Земля. Наша планета приблизно в дев'ять разів масивніша, ніж Червона. Але Марсу вдалося утримати леткі сполуки набагато краще, ніж, наприклад, Місяцю, який набагато менший і більш сухий, ніж Червона планета.
Вчені припускають, що невеликий розмір планети може бути ударом для можливої населеності. За їхніми словами, існує досить невеликий розкид в розмірах планет, які можуть утримувати достатньо, але не дуже багато води для подальшого розвитку життя на них. Це може допомогти в подальших пошуках населених планет за межами Сонячної системи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше міжнародна група вчених провела дослідження, в рамках якого оцінила ризики, пов'язані з космічною радіацією під час подорожі до Марса. В результаті вони прийшли до висновку, що така подорож можлива, але астронавти повинні встигнути здійснити її протягом чотирьох років.